TEXT 17

Всезагальні космічні творіння, рухомі і нерухомі, виявляються завдяки різноманітній діяльності енерґії Кши. В матеріальному існуванні ми вступаємо в різноманітні стосунки з різними живими істотами, які являють собою межову енерґію Кши, але в процесі проявлення практі, деякі з них виступають в ролі наших батьків, матерів, дідів тощо, хоча насправді вони — невід’ємні часточки Кши. Ці живі істоти, хоча вони й виконують роль наших батьків, матерів тощо, є ніщо інше, як Кша. В цьому вірші слово дгт означає «творець». І не тільки наші батько й мати є невід’ємними елементарними частками Кши, але й батьки наших батьків й т. ін., також є Кша. Насправді кожна жива істота, як Його невід’ємна частка, є Кшою. Тому всі Веди мають своєю метою лише Кшу. Все, про що б ми не бажали дізнатись з Вед, буде подальшим кроком в пізнанні Кши. Все те, що допомагає нам очиститись і досягти нашого істинного становища, є Кша. Так само, жива істота, яка прагне усвідомити всі ведичні принципи, також є невід’ємна частка Кши, і треба розуміти, що вона — теж Кша. Звук о, або праава, що зустрічаємо в усіх ведичних мантрах, являє собою трансцендентну звукову вібрацію, і він також є Кша. В усіх гімнах чотирьох Вед (Сма, Йаджур, ґ й Атгарва) праава, або окра посідає надзвичайно важливе місце, і тому слід розуміти, що він — також Кша.