TEXT 3

Невіруючі не можуть іти шляхом відданого служіння — таким є значення цього вірша. Віра виникає від спілкування з відданими. Але безталанні люди, навіть вислухавши всі свідчення ведичної літератури від видатних особистостей, так і не віднаходять віри в Бога. Вони сумніваються і не можуть впевнитись у необхідності відданого служіння Господеві. Отже, віра — це найважливіший чинник проґресу в свідомості Кши. В Чаітанйа-чарітмті сказано, що віра — це цілковита переконаність у тому, що просто завдяки служінню Верховному Господеві р Кші жива істота може стати досконалою. Такою є справжня віра. Як сказано в рмад-Бгґаватам (4.31.14):

«Вода, якою поливають коріння дерева, благотворно впливає й на віти та листя цього дерева, їжа, що потрапила в шлунок, викликає задоволення почуттів у всьому тілі. Так само трансцендентне служіння Верховному задовольняє всіх напівбогів і всіх інших живих істот». Таким чином, прочитавши Бгаґавад-ґту, слід відразу зробити необхідні висновки, тобто відмовитись від усіх інших занять і присвятити себе служінню Верховному Господеві Кші, Богові-Особі. Переконаність в справедливості такої життєвої філософії і є віра.

Становлення такої віри складає шлях свідомості Кши. Існують три розподіли людей, що усвідомлюють Кшу. До третього класу належать ті, в кого немає віри. Формально вони можуть виконувати якісь дії у відданому служінні, але вони не здатні досягти вищої стадії досконалості. Швидше всього вони через деякий час зійдуть з цього шляху. Вони починають служити Кші, але через відсутність переконаності та віри, їм дуже важко залишатись в свідомості Кши. В нашій місіонерській діяльності ми бачимо, що люди, буває, приходять в свідомість Кши з якимись прихованими мотивами, але, поліпшивши трохи своє матеріальне становище, вони відмовляються від служіння Господу й знову повертаються до колишнього життя. Лише завдяки вірі людина може розвивати свою свідомість Кши. Що стосується вдосконалення віри, то той, хто добре знає літературу, присвячену відданому служінню, і досяг непохитної віри — належить до першого класу людей в свідомості Кши. До другого класу належать ті, хто не дуже добре розуміються на священних писаннях, але щиро вірять в те, що кша- бгакті, або служіння Кші є найкращим шляхом, і така щира переконаність підтримує їх. Вони стоять вище від людей третього класу, які не мають ні досконалого знання писань, ні твердої віри, бо завдяки спілкуванню з відданими та по своїй душевній чистоті намагаються слідувати шляхом відданого служіння. Віруючі, що належать до третього класу, можуть залишати віддане служіння, на відміну від відданих другого і, особливо, першого класу. Віддані першого класу врешті-решт неодмінно досягнуть досконалості. Щодо відданих третього класу в свідомості Кши, то, незважаючи на їхню віру в те, що віддане служіння Кші є благо, вони ще не набули справжнього знання про Кшу з таких джерел, як рмад- Бгґаватам і Бгаґавад-ґт. Іноді ці люди виявляють схильність до карма-йоґи та джна-йоґи, а іноді вони впадають в тугу й неспокій, але, коли захоплення карма-йоґою і джна-йоґою проходить, вони стають відданими першого або другого класу. Віра в Кшу також підрозділяється на три рівні, які описано в рмад-Бгґаватам. В рмад-Бгґаватам в одинадцятій пісні також описано відданість першого, другого і третього порядку. Але ті, хто не здобуває віри навіть почувши про Кшу та про досконалість відданого служіння, і які думають, що все це лише порожнє вихваляння, — таким людям цей шлях видається надто важким, навіть якщо формально вони і служать Кші. Надто мала надія, що вони колись досягнуть досконалості. Таким чином, віра дуже важлива у відданому служінні Господеві.