РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ
Молитви Індри, царя небес
Після того, як Крішна, піднявши пагорб Ґовардгану, врятував жителів Вріндавани від Індриного гніву, перед Нього з’явилися корова сурабгі з Ґолоки Вріндавани і цар Індра з небесних планет. Індра, цар небес, розуміючи, що вчинив щодо Крішни образу, пробирався до Господа Крішни крадькома і зустрівся з Ним у відлюдному місці. Корона на його голові сяяла наче сонце, проте він одразу впав до лотосових стіп Крішни. Крішна був повелитель Індри, і тому Індра не міг не розуміти піднесеного становища Крішни, проте ніяк не міг повірити, що Крішна зійшов на землю Вріндавани й живе серед пастухів. Коли Крішна пішов проти Індриної влади, того пойняв гнів, бо Індра гадав, що він — найважливіша постать у всесвіті і що могутністю жоден з ним не зрівняється. Але після цього випадку його оманна пиха була розбита. Свідомий своєї підлеглости, він встав перед Крішною з молитовно складеними руками й підніс до Нього молитви.
— Любий мій Господи, — сказав Індра, — загордувавши через оманне відчуття своєї значущости, я вважав, що Ти, не дозволивши пастухам виконати Індра-яґ’ю, вчинив проти мене образу. Я подумав, що Ти просто захотів Сам насолодитися офірою, яку мали пропонувати у жертвопринесенні мені. Я вирішив, що Ти скористався з жертвопринесення Ґовардгані, щоб привласнити мою частку, і тому Твого становища осягнути я не міг. Нині завдяки Твоїй ласці я знаю, що Ти — Верховний Господь, Бог-Особа, і що Ти трансцендентний щодо матеріальних якостей. Твоє трансцендентне становище — вішуддга-саттва, що перевершує рівень матеріальної ґуни добра, а Твоя трансцендентна обитель перебуває поза неспокійним світом матеріальних якостей. Твоє ім’я, слава, форма, якості й розваги — те все поза матеріальною природою, і три ґуни матеріальної природи ніколи їх не заторкують. До Твоєї обителі входять лише ті, хто пройшов крізь суворі аскези й покути і вистояв під шаленою навалою матеріальних якостей страсти й невігластва. Неприпустимо вважати, що коли Ти сходиш у матеріальний світ, на Тебе поширюється дія якостей матеріальної природи. Павутиння матеріальних якостей не прилипає до Тебе, і певно Ти не заплутуєшся в ньому, хоч і перебуваєш у цьому світі. Закони матеріальної природи не зумовлюють Твою Господню Милість ніколи.
Любий Господи, Ти — первинний батько космічного проявлення, Ти — верховний духовний учитель космосу й відначальний володар усього. У формі вічного часу Ти маєш владу карати грішників. Нерозумних істот, як ото я, що вважають себе за Верховного Господа або повелителя усього всесвіту, в матеріальному світі не злічити. Але Ти такий милостивий, що, не караючи за образи, завше винаходиш засіб збавити їх оманної гордині й навчити, що Ти і Ти один є Верховний Бог-Особа.
Любий Господи, Ти — верховний батько, верховний духовний вчитель і верховний цар. Тому Ти маєш право карати будь-яке створіння, якщо воно чинить зле. Батько, духовний вчитель і голова уряду бажають своїм синам, учням і громадянам тільки добра, а доброзичливцям належить право карати своїх підопічних. Ти на Своє бажання з’являєшся на Землю в Своїх різноманітних вічних формах, так благословляючи її. Ти приходиш, щоб уславити Землю, а також щоб покарати всіх, хто непоправно проголошує себе Богом. Між різними типами живих істот матеріального світу весь час точиться боротьба, бо кожне прагне вибитись у проводарі суспільства. Але, зрештою розчарувавшись у намогах сягнути найвищого панівного становища, немудрі люди проголошують себе Богом, Верховною Особою. Таких немудрих, як я, у світі чимало, але належного часу вони таки приходять до тями й, впокорившись Тобі, повертаються до справжньої діяльности — починають служити Тобі. Саме на це Ти караєш тих, хто Тобі заздрить.
Любий Господи, я вчинив велику образу Твоїм лотосовим стопам, бо, не знаючи Твоєї необмеженої сили, став хибно пишатися зі своїх матеріальних можливостей. Благаю Тебе, прости мені це, мій Господи, адже я найперший невіглас. Прошу Твого благословення, щоб я надалі не чинив таких нерозумних речей. Однак якщо, мій Господи, Ти вирішиш, що образа надто тяжка і простити її не можна, я молитиму Тебе: я ж — Твій вічний слуга, а Ти з’являєшся у цей світ, щоб захистити Своїх вічних слуг, і знищити демонів, що лише накопичують зброю і збирають війська, які переобтяжують саме буття Землі. А я Твій вічний слуга, то ласкаво пробач мені.
Любий Господи, Ти — Верховний Бог-Особа. Тобі Мої шанобливі поклони, Тобі, хто є Верховний Бог-Особа й Верховна Душа. Ти син Васудеви, і Ти — Верховний Господь, Крішна, владика усіх чистих відданих. Мої найнижчі поклони Тобі. Ти — саме уособлення найвищого знання. На Своє бажання Ти можеш з’явитися будь-де в якій завгодно зі Своїх вічних форм. Ти корінь творіння й Наддуша всіх живих істот. Через своє безмежне невігластво я наробив у Вріндавані великого клопоту, наславши страшну зливу й сильний град. Мною рухали лють і гнів, бо Ти зупинив жертвопринесення, яке було призначене задоволити мене. Але Ти, любий Господи, був такий милостивий до мене, що збив з мене всю оманну пиху, і нині я шукаю притулку біля Твоїх лотосових стіп. Любий Господи, Ти не лише верховний владика, але й духовний вчитель усіх живих істот.
Вислухавши від Індри величання, Господь Крішна, Верховний Бог-Особа чарівно усміхнувся й сказав:
— Любий Індро, я зупинив жертвопринесення лише щоб появити до тебе Свою безпричинну ласку й відсвіжити в твоїй пам’яті, що Я — твій вічний пан. Я пан не лише тобі, а й усім півбогам. Ніколи не забувай: усіма своїми матеріальними пишнотами ти завдячуєш Моїй ласці. Хай кожен пам’ятає, що Я — Верховний Господь. Я можу дарувати Свою ласку кому схочу і можу покарати будь-кого, бо вищого за Мене немає. Помітивши, що когось заполонила оманна гордість, Я віднімаю в нього все, що він мав — то є вияв Моєї безпричинної ласки.
Варто уваги, що іноді Крішна відбирає в багатія все, щоб допомогти йому віддатися на Його ласку, і то особлива милість від Господа. Іноді людина, дуже багата матеріально, береться виконувати віддане служіння Господеві — й убожіє. Однак не слід думати, ніби вона збідніла через те, що поклоняється Господеві. Суть у тім, що коли людина стає чистим відданим, але водночас через якесь непорозуміння прагне панувати над матеріальною природою, Господь, являючи Свою особливу ласку, забирає всі матеріальні достатки, аж нарешті людина впокорюється Верховному Господеві.
Давши Індрі настанови, Господь Крішна попросив Індру вертатися до свого царства, на небесні планети, і більше ніколи не забувати, що він не верховний, а вічно підпорядкований Верховному Богові-Особі. Він також порадив йому й далі царювати на небесах, але стерегтися оманної гордині.
Тоді шану Крішні склала трансцендентна корова сурабгі, що прийшла разом з Індрою вклонитись Крішні. Сурабгі піднесла молитву:
— Любий Крішно, Ти наймогутніший з-поміж усіх містичних йоґів, бо Ти душа цілого всесвіту, і все космічне проявлення постає з Тебе. Тому хоча Індра доклав усіх зусиль, щоб вигубити вріндаванські корови, які всі є мої потомки, Ти захистив й оборонив їх. Ми не знаємо іншого верховного і не йдемо по захист до жодного божества чи півбога. Отже, Ти — наш Індра, і Ти верховний батько цілого космічного проявлення, Ти захищаєш корів, брахман, півбогів та інших чистих відданих Твоєї Господньої Милости, і Ти даруєш їм звільнення. О Наддуше всесвіту, дозволь нам влаштувати Тобі купіль з нашого молока, бо Ти — наш Індра. О Господи, Ти з’явився, щоб зменшити на землі тягар нечестивої діяльности.
Крішна скупався в молоці корови сурабгі, а на Індру вилив небесні води Ґанґи з хобота слон, на якому він їздить. По тому цар небес Індра, корова сурабгі та інші півбоги з їхніми матерями взяли поклонятися Господеві Крішні, поливаючи Його водою Ґанґи й молоком сурабг, і так вдоволили Ґовінду, Господа Крішну. Насельники вищих планет Ґандгарвалоки, Від’ядгаралоки, Сіддгалоки й Чараналоки всі разом почали уславлювати Господа, виспівуючи Його святі імена. Дружини півбогів і дівчата з вищих планет з великої радости танцювали, а потім почали сипати на Нього з неба квіти і тим дуже вдоволили Господа. Все раділо щасливе, корови затопили землю своїм молоком. Річки несли життєдайну вологу деревам, ті давали силу різноманітних смачних плодів та пишнобарвних квітів. З дупел дерев почав сочитись мед. Гори та пагорби рясно родили лікарські рослини й самоцвіти. Завдяки присутності Крішни все було чудово, і навіть нижчі тварини, що є дуже злобні і заздрісні, зробилися добрі.
Вдоволивши Крішну, Господа усіх корів у Вріндавані (саме тому Він відомий як Ґовінда), цар Індра попрохав дозволу повернутися до свого небесного царства. Почет з усіляких півбогів супроводжував його через космічний простір. Ця подія — вражаючий приклад того, яким добром може обдарувати свідомість Крішни весь світ. Навіть нижчі тварини забувають свою природжену злобність й набувають якостей півбогів.
Так закінчується Бгактіведантів виклад двадцять сьомого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Молитви Індри, царя небес».