РОЗДІЛ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТИЙ
Нарада відвідує палаци Господа Крішни
Для великого мудреця Наради було велике диво, що Господь Крішна, убивши демона Наракасуру, якого іноді називають ще Бгаумасурою, взяв шістнадцять тисяч дружин: адже Господь Крішна поширив Себе у шістнадцять тисяч форм і взяв з тими дружинами шлюб у 16000 різних палаців водночас. Нараді було цікаво, як Крішна дає Собі раду зі стількома дружинами. Мудрець хотів побачити, що відбувається у Крішниних палацах, і зібрався відвідати Двараку. Прибувши до міста, Нарада побачив сади й парки, в них яскраві квіти і плодові дерева, що хилили долі усипані плодами віти. Співали красиві птахи, радісно перегукувалися павичі. У ставках і озерах квітли блакитні й рожеві лотоси, було безліч лілій різних відтінків. На озерах плавали прекрасні лебеді й качки, скрізь розносились їхні голоси. В місті було щось коло 900000 палаців, всі з найліпшого мармуру і брамами й дверями із срібла. Колони в палацах і в домах прикрашені філософським каменем, сапфіром, смарагдами і іншими самоцвітами, підлоги ясно виблискували. Дороги, алеї, вулиці, перехрестя й базари гарно убрані. В місті безліч житлових будинків, громадських споруд і храмів, всі прекрасні, різної архітектури. Багата Дварака наче світилася. Широкі дороги, перехрестя, алеї, вулиці і ґанки сяяли чистотою. По обидва боки кожної алеї насаджено кущі, а через рівні проміжки великі дерева, що давали перехожим тінь, захищаючи від палючого сонця.
У цьому чудовому місті Господь Крішна, Верховний Бог-Особа, мав багато палаців. Щоб поклонитися Йому, до тих палаців приходило багато великих царів і царевичів з усього світу. Сам Вішвакарма, будівничий півбогів, розробив план забудови міста, і в архітектурі Крішниних палаців розкрилися всі його здібності й таланти. Палаців було більш як шістнадцять тисяч, у кожному мешкала одна з Крішниних цариць. Великий мудрець Нарада вступив до одного з тих палаців. Він побачив коралові колони, інкрустовані самоцвітами стелі. Стіни й арки між стовпами, оздоблені різноманітними сапфірами, сліпучо сяяли. По всьому палаці Вішвакарма зробив ложа, убрані разками перлів. Стільці й інші меблі були зі слонової кістки, оздоблені золотом і діамантами. В палацах було світло, як при сонці — то світили інкрустовані самоцвітами лампи. Курилися куріння і ароматичні смоли, пахучий дим просотувався крізь віконниці назовні. Павичі, що стояли на сходах, приймали дим за хмари і, очманілі від тих пахощів, починали радісно танцювати. Скрізь було багато служниць, усі в золотих намистах, браслетах і красивих сарі, і чимало гарно вбраних слуг, в накидках і тюрбанах, з самоцвітними сережками у вухах. Усі гарні собою, слуги виконували хатні справи.
Нарада побачив Господа Крішну, що сидів з Рукмінідеві, господинею палацу, до якого прийшов. Вона тримала чамару. Поруч були тисячі рівно прекрасних і вправних служниць одного з нею віку, проте Рукмінідеві сама обмахувала Господа Крішну. Крішна — Верховний Бог-Особа, і Йому поклоняється навіть Нарада. Але Крішна, щойно побачив Нараду входячи до палацу, спустився з Рукмініного ложа й з пошаною випростався перед ним. Господь Крішна — вчитель цілого світу, а тому, щоб навчити усіх гідно шанувати святу особистість, як-от Нарада Муні, Крішна вклонився йому до стіп, короною торкаючись землі. Він вклонився, торкнувся Нараді до лотосових стіп, тоді, молитовно склавши руки, попрохав його сісти на Своє крісло. Господь Крішна — найпіднесеніша особистість, Йому поклоняються всі віддані. Він найшанованіший духовний вчитель усіх, і від Його стіп бере початок Ґанґа, що освячує три світи. Також Йому поклоняються справжні брахмани, і тому Його звуть брахманйа-дева.
Брахманйа означає «той, хто має всі якості брахмани». Ці якості такі: бути правдивому, володіти собою, бути чистому, опановувати чуття, жити просто, мати знання і вміти його застосовувати та виконувати віддане служіння. Господь Крішна має всі ці якості, і люди, які теж мають такі якості, поклоняються Йому. В Господа Крішни є тисячі й мільйони імен, вішну-сахасра-нама, і всі їх Він отримав відповідно до Своїх трансцендентних якостей.
У Двараці Господь Крішна насолоджується, граючи роль досконалої людини. Тому він омив стопи мудреця Наради і тою водою покропив Собі голову. Нарада не заперечував, добре знаючи, що тим Господь учить всіх, як слід вітати святих. Верховний Бог-Особа, Крішна, хто є первісний Нараяна і вічний друг усім живим істотам, вшановував мудреця Нараду згідно з ведичними правилами. Ласкаво привітавши Нараду солодкими, наче нектар, словами, Він звернувся до нього як до бгаґавана, тобто самодостатнього, що володіє всім знанням, зреченням, силою, славою, красою і подібними щедротами. Він запитав у Наради:
— Чим Я можу служити тобі?
Нарада відповів:
— Любий Господи, я не дивуюся на таке Твоє поводження, адже Ти є Верховний Бог-Особа і володар над усіма видами живих істот. Ти — верховний друг усім живим істотам і водночас верховна кара на негідників і дурисвітів. Я знаю, Твоя Господня Милість зійшов на Землю, щоб підтримати лад у всесвіті. Отже, ніщо не примушувало Тебе з’явитися. Лише Своєю ласкою Ти погоджуєшся з’явитися й піти. Я невимовно щасливий, бо сьогодні я побачив Твої лотосові стопи. Той, хто привабився до Твоїх лотосових стіп, підноситься до найвищого стану неупереджености, і відтак ґуни матеріальної природи його не занечищують. Мій Господи, Ти безмежений. Краю Твоїм щедротам немає. Великі півбоги — Господь Брахма, Господь Шіва та інші завжди споглядають Твій образ у своєму серці і медитують на Тебе. Зумовлена душа, що впала у глухий колодязь матеріального існування, може визволитись з того вічного полону лише якщо прийме своїм притулком Твої лотосові стопи. Світлий Господи, Ти милостиво запитав, що можеш для мене зробити. Прохаю в Тебе одного: хай я ніколи не забуду Твої лотосові стопи. Хоч би де я був, благаю, дозволь завжди пам’ятати їх.
Те, як прохав благословення Нарада Муні, є ідеальна молитва чистого відданого. Чистий відданий не прохає в Господа матеріальних чи духовних благ, єдине, чого він молить, — це не забувати лотосові стопи Господа за жодних обставин. Чистому відданому однаково, на небі він чи в пеклі; маючи змогу завжди пам’ятати лотосові стопи Господа, він задоволений будь-де. Того самого вчить у Своїй «Шікшаштаці» й Господь Чайтан’я. Він каже: єдине, чого Він прагне, це народження у народження віддано служити Господеві. Чистий відданий навіть не прагне припинити повторюваних народжень і смертей. Навіть якщо йому доведеться народжуватися знов у різних формах життя, для нього це не має значення. Відданий прагне єдиного: щоб ні за яких обставин не забувати лотосових стіп Господа.
Пішовши з Рукмініного палацу, Нарада, що прагнув побачити дію внутрішньої потенції Господа Крішни, йоґамайі, вступив до палацу іншої цариці. Там він побачив, що Господь Крішна грає в шахи зі Своєю любою дружиною і Уддгавою. Господь одразу піднявся й запросив Нараду Муні сісти на Своє місце. Господь знов вшанував його такими самими підношеннями, як і в палаці Рукміні. Господь Крішна тримався так, ніби й гадки не мав, що було в Рукмінінім палаці перед тим. Він звернувся до Наради:
— Любий мудрецю, твоя світлість, приходячи сюди, є повний у собі. Ми — домогосподарі, і нам завжди чогось треба, ти ж задоволений у собі і ніякої допомоги не потребуєш. То чим тоді ми можемо привітати тебе, які дари піднести? Однак Твоя Світлість є брахмана, отож запропонувати тобі якомога більше — наш обов’язок. Прохаю, наказуй Мені: що Я можу зробити для тебе?
Нарададжі знав усе за Господі розваги, тож він просто тихо вийшов з палацу, не сказавши більше ні слова. Дії Господа його вразили. Тоді він увійшов до іншого палацу. Тут Нарададжі побачив Господа Крішну люблячим батьком, що бавив Своїх малих дітей. Звідти Нарада пішов до іншого палацу, там Господь Крішна готувався робити омовіння. Так святий Нарада зайшов до кожного з шістнадцяти тисяч палаців цариць Господа Крішни, і в кожному Крішна робив щось інше.
У одному палаці він побачив Крішну, що пропонував узливання на жертовний вогонь і виконував ритуали, які Веди визначають для домогосподаря. В іншому Крішна виконував жертвопринесення панча-яґ’ю, що його виконувати покладено домогосподареві за обов’язок. Ця яґ’я зветься панча-шуна. Кожен, а особливо домогосподар, свідомо чи несвідомо чинить п’ять різновидів гріховних дій. Беручи воду з глека, ми вбиваємо багато мікробів, що в ній. Перемелюючи щось чи приймаючи їжу, теж вбиваємо численні мікроби. Навіть коли замітаємо підлогу чи запалюємо полум’я, ми вбиваємо безліч крихітних живих істот, а коли йдемо вулицею, топчемо насмерть мурашок та інших комах. Ми вбиваємо — свідомо чи несвідомо — хоч які дії виконуємо. Тому кожному домогосподарю, щоб звільнитися від наслідків цих гріховних дій, покладено за обов’язок виконувати жертвопринесення панча-шуну.
У одному палаці Нарада побачив Крішну, що виконував ритуальні яґ’ї і пригощав брахман. В іншому палаці Нарада застав Крішну, коли Він беззвучно повторював мантру Ґаятрі, а ще в одному Крішна вправлявся у бої з мечем і щитом. У деяких палацах Крішна їздив верхи на конях, слонах чи вирушав кудись на колісниці. Ще десь Він відпочивав, лежачи в ліжку, а десь сидів на кріслі, а тим часом віддані підносили Йому хвалу, рецитуючи різні молитви. В певних палацах він радився з міністрами, як ось Уддгава, у важливих справах. В інших, можна було бачити, Він розважався з танцюристками у ставку. В якомусь з палаців Він роздавав у милостиню брахманам гарно прикрашені корови, а ще в якомусь слухав оповіді з Пуран або такі історичні твори, як «Махабгарата», що є доповняльне писання, яке дає ведичне знання пересічній людині через оповідь за важливі події всесвітньої історії. Деінде можна було бачити, як Крішна насолоджувався, жартуючи зі Своєю дружиною. Подекуди Він з дружиною виконував релігійні ритуали. Домогосподар мусить заробляти гроші на всілякі витрати, тож десь Крішна приділяв увагу господарським справам. Деінде він тішився сімейним життям, як то передписують реґулівні правила з шастр.
У одному палаці Він сидів, занурений в медитацію, ніби зосередивши розум на Верховному Богові-Особі, що поза межами матеріального всесвіту. Достовірні писання радять медитувати, тобто зосереджувати розум на Верховному Богові-Особі Вішну. Господь Крішна Сам є відначальний Вішну, але що Він грав роль людини, Він недвозначно вчив нас Своїм прикладом, як треба медитувати. Подеколи Господа Крішну можна було бачити, як Він вдовольняв старших, забезпечуючи їх потрібним. В іншому місці Нарададжі бачив, як Господь Крішна обговорював якісь битви, а ще десь укладав з ворогами мир. Деінде Господь Крішна розмовляв зі старшим братом, Господом Баларамою, на теми діяльности задля найвищого добра людського загалу. Нарада бачив, як Господь Крішна належного часу одружує Своїх синів і віддає заміж дочок, знаходячи їм гідну пару, і як пишно справляє їхні весілля. В одному палаці він побачив, як Господь Крішна прощається з дочками, виряджаючи їх з дому, а в іншому — як вітає невістку. На ці бучні події дивувалося ціле місто.
У деяких місцях Господь виконував усілякі жертвопринесення, щоб вдоволити півбогів, які є просто поширеннями Його якостей, а ще десь виконував діяльність для загального добра: викопував глибокі колодязі, що забезпечити місто водою, будував заїжджі двори й розбивав сади для можливих гостей і великі монастирі й храми для святих людей. Це лише частина обов’язків, що їх Веди визначають для домогосподарів, і мета тих обов’язків — задоволити матеріальні бажання домогосподарів. В певних місцях Крішна як цар-кшатрія полював на звіра чи гарцював на добрих конях сіндгі. Ведичні приписи дозволяли кшатріям за певних умов убивати тварин: задля того, щоб підтримувати у лісі лад, а також щоб приносити тварини в жертву. Кшатріям дозволено практикувати мистецтво вбивати, адже, щоб підтримувати мир у суспільстві, вони мають вміти вбивати ворога без жалю. Мудрець Нарада побачив Господа Крішну, що діяв навіть як шпигун, перемінивши Своє звичайне вбрання, з метою вивідати настрої різних громадян у місті й палацах — а Крішна ж є Верховний Бог-Особа і володіє усіма містичними силами.
Господь, Наддуша всіх живих істот, грав роль звичайної людської істоти, проявляючи дію Своєї внутрішньої енерґії.
Святий Нарада спостерігав усі ті дії. Подумки усміхаючись, він сказав Господу:
— Любий Володарю містичних сил, об’єкте медитації великих містиків! Де нам осягнути поширення Твоїх містичних сил, якщо того не можуть збагнути навіть такі великі містики, як Господь Брахма і Господь Шіва! Але я завжди занурений у трансцендентне любовне служіння Твоїм лотосовим стопам, і тому Ти ласкаво явив мені дію Своєї внутрішньої енерґії. Любий мій Господи, Тобі поклоняються всі, а півбоги і панівні божества з чотирнадцяти планетних систем повністю свідомі Твоєї трансцендентної слави. Тож благослови мене, будь ласка, щоб я міг мандрувати цілим усесвітом, оспівуючи Твої трансцендентні діяння.
Верховний Бог-Особа, Господь Крішна, відповів Нараді так:
— Любий Нарадо, Ти, мудрець серед півбогів, знаєш, що Я — верховний вчитель і що Я досконало дотримуюсь засад релігії, що їх Сам запроваджую. Я Сам теж живу за законами релігії, які встановлюю, щоб навчити цілий світ, як треба діяти. Любий мій сину, Я хочу, щоб такий вияв Моїх внутрішніх енерґій не бентежив тебе.
Верховний Бог-Особа виконував Свої так звані сімейні обов’язки, щоб навчити людей, як освятити своє сімейне життя, навіть бувши у в’язниці матеріального існування. Сказати правду, то саме сімейне життя подовжує людині матеріальне існування. Але Господь такий милостивий до домогосподарів, що показав шлях, як звичайне сімейне життя освятити. Крішна — осереддя діяльности, і тому життя домогосподаря в свідомості Крішни трансцендентне щодо ведичних настанов, і воно само собою стає освячене.
Так Нарада побачив дещо з того, як Крішна в Своїх повних поширеннях живе у шістнадцяти тисячах палаців. Своєю незбагненною енерґією Він перебував у палаці всіх і кожної цариці. Сила Господа Крішни необмежена, і Нарада, знов і знов спостерігаючи вияви внутрішньої енерґії Господа Крішни, був вражений без краю. Господь Крішна поводився так, ніби був дуже прив’язаний до чотирьох основ цивілізованого життя, а саме релігії, економічного розвитку, задоволення чуттів і звільнення. Без цих чотирьох засад матеріального існування духовний поступ людського суспільства неможливий. Господь Крішна дотримувати цього не потребував, проте Він поставив Свою діяльність у сім’ї так, щоб люди задля власної користи наслідували Його. Так Господь Крішна цілковито задоволив мудреця. Нарада, щасливий тим, що побачив, як живе Господь у Двараці, нарешті пішов.
Оповідаючи про життя Господа Крішни у Двараці, Шукадева Ґосвамі пояснив цареві Парікшіту, що Господь Крішна, Верховний Бог-Особа, сходить у матеріальний всесвіт через посередництво Своєї внутрішньої енерґії й Сам вказує на засади, живучи за якими, можна прийти найвищої мети життя. Цариці Двараки, а їх більше як шістнадцять тисяч, застосовували свою жіночу привабливість на трансцендентне служіння Господеві, просто усміхаючись і виконуючи служіння Йому. І Господь насолоджувався у їхньому товаристві, як тішиться сімейним життям досконалий чоловік. Слід певно знати, що нікому крім Господа Шрі Крішни таких розваг не відтворити, і що Він — першопричина творення, підтримання й заглади всього космічного проявлення. Котрий з увагою слухає оповідь за розваги Господа у Двараці чи допомагає проповіднику Руху свідомости Крішни, легко подолає шлях до звільнення і пізнає нектар служіння лотосовим стопам Господа Крішни. Він стане відданим слугою Господа Крішни.
Так закінчується Бгактіведантів виклад шістдесят дев'ятого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Нарада відвідує палаци Господа Крішни».