No edit permissions for Ukrainian

Вступне слово

кша! кша! кша! кша! кша! кша! кша! хе
кша! кша! кша! кша! кша! кша! кша! хе
кша! кша! кша! кша! кша! кша! ракша мм
кша! кша! кша! кша! кша! кша! пхі мм
рма! ґгава! рма! ґгава! рма! ґгава! ракша мм
кша! кеава! кша! кеава! кша! кеава! пхі мм

«Чайтан’я-чарітамріта (Мадг’я 7.96)
 

Насамперед, приступаючи до книги «Крішна», я хочу в глибокій шані схилитися перед моїм духовним вчителем Ом Вішнупадою 108 Шрі Шрімад Бгактісіддгантою Сарасваті Ґосвамі Махараджем Прабгупадою. Далі я складаю найшанобливіші поклони океану милости, Господеві Шрі Крішні Чайтан’ї Махапрабгу. Він, Верховний Бог-Особа, Сам Крішна, що прийшов у подобі відданого, щоб дати людям віддане служіння, вище за яке в цьому світі немає нічого. Господь Чайтан’я розпочав Свою проповідь у Ґаудадеші (Західна Бенґалія). Належачи до Мадгва-Ґаудія сампрадаї, я віддаю шану й нашій учнівській послідовності. Учнівську послідовність Мадгва-Ґаудія сампрадаю ще називають Брахма - сампрадая , тому що вона бере початок від Господа Брахми. Брахма був духовним вчителем мудреця Наради, Нарадин учень був В’ясадева, а В’ясадева став вчителем Мадгави Муні, чи Мадгвачар’ї. Мадгавендра Пурі, один з засновників Мадгва-Ґаудія-сампрадаї, належить до учнівської послідовности від Мадгвачар’ї; він мав багато видатних учнів — і санн’ясі (зречеників), і домогосподарів, і Ніт’янанда Прабгу, Адвайта Прабгу та Ішвара Пурі теж його учні. Ішварі Пурі випало стати духовним вчителем Господа Чайтан’ї Махапрабгу. Я шанобливо вклоняюся Ішварі Пурі, Ніт’янанді Прабгу, Шрі Адвайті Ачар’ї Прабгу, Шрівасі Пандиті та Шрі Ґададгарі Пандиті. Далі мої поклони шани до Сварупи-Дамодари, що був особистим секретарем Господа Чайтан’ї Махапрабгу; моя шана — Васудеві Датті і Шрі Ґовінді, вічному слузі й супутникові Господа Чайтан’ї, і ще Мукунді, вічному другові Господа Чайтан’ї, а також Мурарі Ґупті. По тому я складаю поклони шести Ґосвамі Вріндавани — Шрі Рупі Ґосвамі, Шрі Санатані Ґосвамі, Шрі Раґгунатзі Бгатті Ґосвамі, Шрі Ґопалі Бгатті Ґосвамі, Шрі Джіві Ґосвамі і Шрі Раґгунатзі дасі Ґосвамі.
 

У «Бгаґавад-ґіті» Сам Крішна пояснює, що Він є Верховний Бог-Особа. Він приходить на Землю, коли людський загал перестає жити праведно і запановує лиходійство. Іншими словами, Господь Шрі Крішна з’являється на тій планеті чи у тому всесвіті, де виникає потреба зменшити тягар гріховної діяльности, що нагромадився там.
 

Справами матеріального творіння опікується Господь Маха-Вішну, повна частка Крішни. Господь, коли з’являється, сходить у Своєму втіленні, що постає з Вішну. Маха-Вішну є первинна причина матеріального творіння, з Нього виходить Ґарбгодакашаї Вішну, далі Кшіродакашаї Вішну. Більшість втілень, що з’являються у матеріальний всесвіт, є повні поширення Кшіродакашаї Вішну. Отже, то не справа Самого Верховного Бога-Особи, Крішни, зменшувати тягар гріховної діяльности на Землі. Разом з Крішною завжди з’являються й усі поширення Вішну. Різноманітні поширення Крішни, а саме Нараяна, четверне поширення Всудеви*<$F>, Санкаршани, Прад’юмни й Аніруддги, а також часткове повне поширення Матс’ї, втілення риби, та інші юґа-аватари (втілення, що приходять у певну епоху) і манвантара-аватари (втілення Ману) — всі поєднуються і проявляються у тілі Крішни, Верховного Бога-Особи. Крішна — то довершене ціле, і всі повні поширення й втілення вічно існують разом з Ним.

*У слові «Всудева» (ім’я Крішни) зберігаємо транслітераційне написання «», щоб відрізняти далі від «Васудеви» (ім’я батька Крішни). (прим. перекладачів).
 

Коли з’явився Крішна, Господь Вішну теж прийшов з Ним разом. Насправді Крішна з’являється явити Свої розваги у Вріндавані і привабити зумовлені душі, яким ті розваги пощастить побачити, і так показати їм шлях додому, назад до Бога. Що ж до демонів, то Крішна вбивав їх водночас зі Своїми розвагами у Вріндавані, проте робив це в Своєму частковому поширенні Вішну.
 

У восьмій главі «Бгаґавад-ґіти» (вірш дванадцятий) сказано, що існує інша, вічна, природа, духовне небо, що трансцендентне щодо цієї проявленої і непроявленої матерії. Ми бачимо проявлений світ як складений з численних зірок і систем планет, як ось Сонце і Місяць, але поза цим проявленим світом існує непроявлене, і, бувши в матеріальному тілі, тої частини не досягти. І вже поза непроявленою матерією існує духовне царство. Те царство змальовано в «Бгаґавад-ґіті» як верховне й вічне. Це царство незнищенне. В матеріальній природі відбуваються творення і знищення, але царство духовної природи лишається як воно є вічно.
 

В « Брахмі - самхіті » верховна обитель Бога-Особи , Крішни , змальована як обитель з чінтамані, філософського каменю. В обителі Господа Крішни, що знана як Ґолока Вріндавана, є безліч палаців з чінтамані. Всі дерева там — дерева бажань, а корови там — сурабгі. В цій обителі Господеві слугують сотні тисяч богинь процвітання. Його ім’я — Ґовінда, Відначальний Господь, і Він є причина всіх причин. Там, на Ґолоці, Господь завжди грає на флейту, очі Його наче лотосові пелюстки, а тіло Його має неповторний колір нової хмари. Волосся Ґовінди прикрашає павичеве перо. Він привабливіший від тисяч купідонів. Перший натяк на Свою особисту обитель, найвищу планету в духовнім небі Господь Крішна дає в «Ґіті». Але в «Шрімад-Бгаґаватам» Крішна з’являється з усім, що Його оточує в духовному світі; Він діє у Вріндавані, потім у Матгурі, тоді у Двараці. Ця книжка поступово розгорне перед читачем всі діяння Господа.
 

Крішна народився в династії Яду. Рід Яду іде від Соми, бога планети Місяць. Верховний Бог-Особа здебільшого з’являється у родині кшатрій, бо Його ціль — втвердити релігію як основу праведного життя. Згідно з ведичною системою кшатрії є захисники людства. Коли Верховний Бог-Особа прийшов як Господь Рамачандра, Він з’явився в династії, що бере початок від бога Сонця. Ця династія відома як Раґгу-вамша. З’явившись як Господь Крішна, Він прийшов у родині Яду-вамша. В Дев’ятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (двадцять четвертий розділ) наведено довгий родовід царів Яду-вамші. Всі Ядави були великі й могутні царі. Крішниного батька звали Васудева, він доводився сином Шурасені з династії Яду. Насправді Верховний Бог-Особа не належить до жодної династії матеріального світу, але родина, що в ній з’являється Верховний Бог-Особа, Його милістю стає славетна. Приміром, сандал вирощують у Малаї. Сандал має цілий ряд своїх властивих якостей, однак його називають «малайський сандал», виходячи з одної його якости — того, що його вирощують головно в Малаї. Так само Крішна, Верховний Бог-Особа, належить усім, але Він з’являється у певній династії, яку Сам обирає, і та династія стає славетна. Так само сонце встає на сході, хоча це не єдина сторона світу.
 

Крішна завжди приходить разом з усіма Своїми повними поширеннями. Крішна з’явився разом з Баларамою (Баладевою), якого знають як Його старшого брата. Баларама є джерело Санкаршани з четверного поширення першого ряду. Сам Баларама теж є повне поширення Крішни. В цій книзі ми спробуємо розповісти за з’яву Крішни в династії Яду і за те, як Він проявляв Свої трансцендентні якості. Докладну оповідь про це містить «Шрімад-Бгаґаватам», і насамперед Десята пісня. Ми будемо писати цю книгу теж спираючись на «Шрімад-Бгаґаватам».
 

Слухають про розваги Господа і насолоджуються ними здебільшого звільнені душі, а зумовленим душам цікаві вигадані історії, що стосуються матеріальної діяльности звичайних людей. Описи трансцендентних дій Господа є — вони в «Шрімад-Бгаґаватам» та інших Пуранах, проте зумовлені душі віддають перевагу оповідям з мирського життя. Писання, що змальовують ігри Господа Крішни, загал не цікавлять, однак описи розваг Господа Крішни надзвичайно привабливі, і в них можуть черпати насолоду представники будь-якого типу людей. В матеріальному світі існує три категорії людей. Перша — то звільнені душі, до другої належать ті, хто прагне звільнитися, а до третьої зараховують людей з матеріалістичним мисленням. Слухати оповіді про розваги Господа Крішни варто всім — звільненим, тим, хто прагне звільнитися, і навіть грубим матеріалістам.
 

Звільнені душі матеріальна діяльність не приваблює. Теорія імперсоналістів, ніби той, хто досяг звільнення, більше не діє і вже нічого не слухає, хибна і зовсім не є доказ того, що звільнені душі є бездіяльні. Бездіяльною жива душа бути не може. Вона не є пасивна ні в зумовленому стані, ні у звільненому. Наприклад, хвора людина також діє, але все, що вона робить, спричиняє їй страждання. А коли та сама людина одужує, вона не припиняє діяти, але діяльність у здоровому стані вже дає їй насолоду. Імперсоналісти теж звільнюються від діяльности, що притаманна зумовленому станові, який є станом хвороби, проте яка є діяльність у стані здоровому, вони не знають. Ті, хто є справді звільнені й володіють повнотою знання, вибирають слухати за діяння Крішни, і така їхня діяльність чисто духовна.
 

Для насправді звільнених душ слухати про розваги Крішни річ першорядної значущости. Той, хто перебуває в стані звільнення, черпає в оповідях за ці розваги найвищу насолоду. Так само і людина, яка ще тільки намагається звільнитися, слухаючи «Бгаґавад-ґіту» і «Шрімад-Бгаґаватам», робить свій шлях до звільнення прямий і легкий. «Бгаґавад-ґіта» — це «ввідний курс» до «Шрімад-Бгаґаватам». Вивчаючи «Ґіту», людина починає усвідомлювати становище Господа Крішни. Обравши своїм притулком лотосові стопи Крішни, вона починає розуміти оповіді про Крішну, що викладені в «Шрімад-Бгаґаватам». Тому Господь Чайтан’я лишив Своїм послідовникам заповіт поширювати крішна-катгу.
 

Крішна-катга означає «оповіді про Крішну». Тих оповідей є два різновиди: те, що сказане від Крішни, і оповіді про Крішну.«Бгаґавад-ґіта» — це оповідь Бога, філософія Бога та наука Бога, і оповів її Сам Крішна. А «Шрімад-Бгаґаватам» — це оповідь про дії і трансцендентні розваги Крішни. Обидва твори належать до крішна-катги. Господь Чайтан’я наказував поширювати крішна-катгу у всьому світі, тому що коли зумовлені душі, які страждають від нещасть матеріального існування, привертає крішна-катга, вони стають на пряму, вільну від перешкод путь до звільнення. Мета нашої книги передусім у тому, щоб розвинути в людях смак до слухання про Крішну і дати розуміння крішна-катги, бо це дасть їм змогу звільнитися від пут матерії.
 

Крішна-катга промовляє до серця навіть найзатятіших матеріалістів, тому що розваги Крішни з ґопі (пастушками) дуже подібні до любовних стосунків між молодими дівчатами й хлопцями в матеріальному світі. Насправді статевий потяг в людині не є чимось неприродним: той самий статевий потяг є і в первиннім Богові-Особі. Енерґію насолоди називають Шріматі Радгарані. Привабливість любовних взаємин, що виникають із статевого потягу, відначально притаманна Верховному Богові-Особі, тому ми, зумовлені душі, як невід’ємні частки Верховного, теж відчуваємо цей потяг, проте за умов, що є лише перекрученим і багатократно зменшеним відображенням відначальних. Отже, коли ті, хто жадає статевого життя у матеріальному світі, будуть слухати за розваги Крішни з ґопі, вони зазнаватимуть трансцендентної насолоди, хоча зовні така насолода і нагадує матеріальну, і матимуть з того користь: вони поступово піднімуться на духовний рівень. У «Бгаґаватам» сказано, що з покорою слухаючи від авторитета про розваги Господа Крішни з ґопі, людина підноситься на рівень трансцендентного любовного служіння Господеві, і серце її остаточно виліковується від матеріальної хвороби — хіті. Іншими словами, це ліки проти матеріального статевого життя.
 

Отже, Крішна вабить і звільнені душі, і тих, хто прагне звільнення, і зумовлених людей, що перебувають на рівні грубого матеріалізму. Слухаючи про Крішну від Шукадеви Ґосвамі, Махараджа Парікшіт зробив висновок, що крішна-катга — для всіх людей, не важить, хто вони; кожен дасть їй найвищу оцінку. Однак, застеріг Махараджа Парікшіт, тих, хто вбиває тварин і сам живе в самогубчий спосіб, крішна-катга насправді не вабитиме. Тобто вона приваблива для звичайних людей, однаково, хто вони, за умови, що вони керуються в житті нормами моралі, які встановлені в писаннях. Проте ті, хто вбиває себе, тої привабливости не відчувають. Точне слово, що його вживає «Шрімад-Бгаґаватам» — пауґгна, воно означає «вбивати тварин або вбивати себе». Люди, що не усвідомили себе і не цікавляться духовним усвідомленням, вбивають себе; їхнє життя самогубче. Людське життя призначене насамперед на самоусвідомлення, тому той, хто нехтує цей важливий обов’язок людини, живе як тварина. Отож, такі люди є пауґгна. Інше значення цього слова — «той, хто вбиває тварин». Його вживають щодо м’ясоїдів (і навіть до собакоїдів), які в багато способів вбивають тварин: на полюванні, на бойнях. Для таких людей крішна-катга нецікава.
 

Цар Парікшіт мав надзвичайну цікавість до крішна-катги, знаючи, що його предки, і насамперед прадід Арджуна, здобули в битві на Курукшетрі славетну перемогу тільки завдяки Крішні. Матеріальний світ подібний до битви на Курукшетрі. На полі життєвої битви кожен змагається за те, щоб вижити, і кожна мить несе з собою нову небезпеку. Махараджа Парікшіт сказав, що битва на Курукшетрі була достоту як безмежний океан, в якому безліч небезпечних істот. Прадід його Арджуна мусив битися проти великих героїв Бгішми, Дрони, Карни та багатьох інших славетних воїнів. Таких воїнів порівнюють до риби тімінґіли, що живе в океані. Ця риба легко ковтає велетенських китів. Великі воїни, що билися на Курукшетрі, могли проковтнути багато таких, як Арджуна, але завдяки милості Крішни Арджуна вбив їх усіх. Милістю Крішни Арджуна подолав океан битви на Курукшетрі, наче переступивши калюжку в сліді від телячої ратички.
 

Було ще багато такого, через що Махараджу Парікшіта вищою мірою цікавила діяльність Крішни. Крішна врятував не лише його діда, а і його самого. В битві на Курукшетрі загинули всі члени династії Куру — всі сини й онуки Дгрітараштри, а також всі, хто був на боці Пандав. Живими з битви на Курукшетрі вийшли тільки п’ятеро братів Пандав. На той час Махараджа Парікшіт перебував у материнському лоні. Батько його, Абгіман’ю, Арджунин син, теж загинув на Курукшетрі, і Махараджа Парікшіт, його єдиний син, народився після смерти батька. Ашваттгама, хотівши убити Парікшіта, коли той був ще в материнській утробі, випустив брахмастру. Тоді мати Махараджі Парікшіта, Уттара, звернулася по допомогу до Крішни, і Крішна, знаючи, що дитина може загинути, ввійшов до її лона як Наддуша і врятував Махараджу Парікшіта. Махараджу Парікшіта називають ще Вішнурата, тому що його врятував Сам Господь Вішну, коли той був ще в лоні матері.
 

Отже, кожен, хоч у якому стані буття перебуває, має цікавитись оповідями про Крішну та Його дії, бо Він є Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа. Він є всепроникаючий, Він живе в кожному серці і водночас існує як всесвітня форма. Однак, сказано в «Бгаґавад-ґіті», Він приходить який Він є в людське суспільство головно щоб закликати всіх повернутися додому, до Своєї трансцендентної обителі, назад до Бога. Тому всі повинні прагнути пізнати Крішну, і ця книга призначена саме на те: люди мусять знати про Крішну і скористатись із цієї людської форми життя з найбільшою користю для себе.
 

У Дев’ятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» Шрі Баладеву змальовано як сина Рохіні , Васудевиної дружини . Васудева , батько Крішни, мав шістнадцять дружин, і одна з них була Рохіні, мати Баларами. Балараму називають ще сином Девакі — але як Він міг бути водночас сином і Девакі, і Рохіні? Це було одне з питань, що їх порушив перед Шукадевою Ґосвамі Махараджа Парікшіт, і належного часу на це питання буде відповідь. Крім того Махараджа Парікшіт запитав Шукадеву Ґосвамі, чому зразу по тому, як Шрі Крішна з’явився як син Васудеви, Його віднесли до дому Нанди Махараджі у Вріндавані, що в Ґокулі. Також він хотів дізнатися, що робив Господь Крішна, коли жив у Вріндавані і коли жив у Матгурі. Крім того, його ще хвилювало, чому Крішна вбив Свого дядька по матері Камсу. Камса доводився братом матері Крішни, тобто належав до близької рідні і був старший від Нього — то як сталось, що Він вбив Камсу? Крім того він запитував, скільки Господь Крішна жив серед людей, як довго царював у Двараці і скільки мав дружин. (За звичаєм царі-кшатрії мали більш як одну дружину, тому Махараджа Парікшіт запитував, скільки дружин було в Крішни). Відповіді на ці та інші запитання Махараджі Парікшіта, що дав Шукадева Ґосвамі, становлять основу цієї книги.
 

Становище Махараджі Парікшіта і Шукадеви Ґосвамі унікальне. Махараджа Парікшіт гідний слухати про трансцендентні розваги Крішни, а Шукадева Ґосвамі є достойний їх оповідач. Кожного разу, коли виникає таке щасливе поєднання, має місце крішна-катга, і такі бесіди дають людям найвище добро.
 

Усе це повідав Шукадева Ґосвамі Махараджеві Парікшіту, коли той, готуючись покинути тіло, постив на березі Ґанґи. Махараджа Парікшіт запевнив Шукадеву Ґосвамі, що не знатиме втоми, слухаючи крішна-катгу. Він казав це цілковито щиро: «Звичайну людину, і мене теж, зазвичай непокоять голод і спрага, проте оповіді про Крішну такі прекрасні, що їх можна слухати, не відчуваючи втоми, тому що завдяки цьому людина підноситься на трансцендентний рівень». З цього випливає, що тільки рідкісні щасливці слухають крішна-катгу так серйозно, як слухав її Махараджа Парікшіт. Він слухав крішна-катгу надзвичайно уважно, тому що знав: смерть може прийти до нього будь-якої хвилі. Кожний з нас так само має бути свідомий того, що може вмерти будь-коли. Ми не знаємо напевно, скільки нам визначено жити. Померти можна кожної миті, не важить, молоді ми чи старі. Тому, раніш як помремо ми мусимо прийти досконалого усвідомлення Крішни.
 

Перед тим, як вмерти, цар Парікшіт слухав «Шрімад-Бгаґаватам» від Шукадеви Ґосвамі. Шукадеву Ґосвамі дуже задоволило прагнення царя Парікшіта невтомно слухати про Крішну. Шукадева був найславетніший з усіх оповідачів «Бгаґаватам», і він почав оповідати про Крішнині розваги. Оповідь ця знищує все несприятливе цієї Доби Калі. Шукадева Ґосвамі подякував цареві за палке бажання слухати про Крішну і далі заохотив його словами: «Любий царю, ти маєш дуже проникливий розум, бо прагнеш слухати про розваги Крішни». Він повідомив Махараджу Парікшіта, що слухати й оповідати про Крішнині розваги надзвичайно сприятливо, бо цей процес очищує всіх, хто залучений до нього: перше, тих, хто рецитує трансцендентні оповіді про Крішну, друге, тих, хто слухає, і третє, тих, хто питає про Нього. Ці розваги подібні до вод Ґанґи, що беруть початок від пальця на нозі Господа Вішну: ці води очищують три світи — вищі, середні й нижчі планетні системи.
 

« Previous Next »