РОЗДІЛ П’ЯТДЕСЯТИЙ

Ми вже казали за те, що коли змішуються певні різновиди рас і виникає поєднання суперечливих почуттів, це називають несумісністю. Коли в солодкому рисі трапляється щось солоне або кисле, суміш є не дуже смачною, і тому ці смаки називають несумісними.

Взірцевим прикладом несумісности смаків є вислів одного імперсоналіста, який вголос жалівся: «Я був прив’язаний тільки до безособистісного Брахмана і марнував свої дні, занурений у транс. Я зовсім не давав уваги Шрі Крішні, тому, хто є джерелом безособистісного Брахмана і вмістилищем усього трансцендентного блаженства». Цей вислів ілюструє випадок поєднання нейтральних почуттів та почуттів кохання, і це є поєднанням несумісних смаків.

Іноді можна бачити, як у Вріндавані або в інших святих місцях якась людина, що в ній тільки починає пробуджуватися любов до Крішни в нейтральних стосунках, штучно намагається переплигнути на рівень стосунків кохання. Але через несумісність нейтральних стосунків і стосунків кохання така людина неминуче порушує засади відданого служіння і падає.

Несумісність можна побачити у дальшій, дещо саркастичній, молитві одного великого відданого, який перебував на рівні нейтральних взаємин з Господом: «Я прагну побачити Крішну, Верховного Бога-Особу, що у мільйони разів ніжніший і люблячий за пітів [предків], що живуть на Пітрілоці, і якого завжди вшановують великі півбоги й мудреці. Однак мене трохи дивує, що в Крішни, чоловіка богині процвітання, на тілі часто можна бачити сліди нігтів звичайнісіньких повій!» Це — приклад несумісности внаслідок сполучення нейтральних стосунків і піднесених стосунків кохання.

Дальший вислів належить одній з ґопі: «Любий Крішно! Перш за все Ти повинен обійняти мене Своїми міцними руками. Далі, любий друже, я вдихну аромат Твого волосся і вже тоді буду втішатися Тобою». Це — приклад несумісности, де кохання являє собою основу, а бажання служити є часткою.

Інший відданий сказав: «Любий Крішно, хіба я можу називати Тебе своїм сином, коли великі ведантисти звертаються до Тебе як до Абсолютної Істини, а вайшнави, які дотримуються засад «Нарада-панчаратри», величають Тебе Верховним Богом-Особою? Ти — та сама Верховна Особа, отож чи зможу я набратися незрівнянного нахабства, щоб мій язик звернувся до Тебе як до сина?» У цьому твердженні маємо сполучення почуттів нейтральних стосунків та батьківської любови, і ці почуття несумісні між собою.

Інша віддана сказала: «Люба подруго, моя дівоча врода скороминуща, наче блискавка в небі, і тому моя приваблива зовнішність по суті нічого не варта. Я ніколи не зустрічалася з Крішною, а тому прошу злагодь мені зустріч із Ним якнайшвидше». У цьому випадку несумісність виникає внаслідок поєднання смаку нейтральних стосунків зі смаком кохання.

Одна хтива жінка з Кайласи якось сказала Крішні: «Любий Крішно, хай Твоє життя буде довгим!» Промовивши це, вона обійняла Крішну. Це — приклад несумісности, коли поєднуються батьківська любов і почуття кохання.

Мета цього аналізу — показати, що, коли сполучення різноманітних рас за обміну любовними екстатичними почуттями між Крішною та відданими не є чистими, виникає несумісність. На думку великих відданих, як оце Рупа Ґосвамі, будь-яке поєднання суперечливих почуттів призводить до несумісности.

Одна звичайна віддана якось звернулася до Крішни: «Любий юначе, я знаю, що моє тіло складене з плоті й крови, а тому Ти ніколи не захочеш втішатися ним. Але що Твоя краса полонила мене, я, навіть розуміючи те все, бажаю, щоб Ти став моїм коханим». У цьому вислові причиною несумісности є поєднання відрази й кохання у відданому служінні.

Шріла Рупа Ґосвамі застерігає відданих, щоб вони не допускали несумісности у своїх літературних творах чи у повсякденному житті. Одночасна присутність суперечливих почуттів називається расабгаса. Якщо у книзі з науки свідомости Крішни трапляється расабгаса, її не читатиме жодний відданий і жодний знавець науки відданости.

У книзі «Відаґдга-мадгава» (друга дія, вірш 17) Паурнамасі каже до Нандімукгі: «Лишень подивись, що це за диво! Великі мудреці, звільнившись од усякої матеріальної залежности, медитують на Крішну і ціною неймовірних зусиль намагаються утвердити образ Крішни в своїх серцях. А ота дівчина намагається увести свій розум від Крішни і скерувати його на матеріальну чуттєву втіху. Воїстину гідне жалю те, що вона силкується вирвати зі свого серця Крішну, кого невідступно шукають великі мудреці і задля кого вони виконують суворі аскези й покути!» Хоча у цьому вислові екстаз відданости виявляється в суперечливих расах, вони не є несумісні, тому що кохання — це надзвичайно піднесене почуття, і воно підкорює собі усе інше розмаїття рас. Шріла Джіва Ґосвамі пояснює у зв’язку з цим, що розвинути стан розуму, за якого можливі такі любовні почуття, здатний далеко не кожний. Таке приступне тільки ґопі Вріндавани.

Є й чимало інших прикладів суперечливих почуттів, сполучення яких не супроводжується відчуттям спотвореного смаку расабгаси. Якось один незначний півбог з райських планет відзначив: «На Крішну, чиї жарти примушували жителів Враджі триматися за животи від сміху, тепер напав цар змій, Калія, і, переживаючи за Нього, всі вони занурилися в океан туги!» У цьому випадку маємо поєднання почуттів сміху та співчуття, але несумісности не виникає, тому що обидві ці раси посилюють любовну прив’язаність до Крішни.

Про Шріматі Радгарані якось сказали, що хоча Вона й облишила будь-яку діяльність, Вона і далі дарує найвище натхнення на віддане служіння усіх різновидів. Вислів був буквально такий: «Люба Радгарані! Тепер, розлучена з Крішною, Ти застигла нерухома, наче прекрасне дерево, чиєї краси не приховати зеленому листю. Ти така спокійна, що здається, ніби Ти цілковито занурилась в усвідомлення Брахмана!» У цьому прикладі кохання поєднується з нейтральною любов’ю, але кохання перевершує всі інші почуття. По суті, усвідомлення Брахмана являє собою просто існування у нерухомості й заціпенінні. Самому Крішні належить такий вислів: «Шріматі Радгарані стала для Мене уособленням вмиротворености і спокою. Через Неї Я забув про сон. Очі Мої постійно розплющені і не змигують, і Я завжди занурений у медитацію. Через Неї Я навіть поселився у гірській печері». Це — приклад кохання, змішаного з почуттям нейтральної любови, але несумісности тут не виникає.

Дальший діалог — це запитання до Рамбги, славетної красуні, та її відповіді на ті запитання. Рамбгу запитали:
— Люба Рамбго, хто ти?
— Я є уособлення спокою, — відповіла вона.
— Тоді чому ти піднялася в небо?
— Я у небі для того, щоб зрозуміти, яка є Верховна Абсолютна Істина.
— А у що ти так пильно вдивляєшся?
— Я просто хочу побачити незрівнянну красу Абсолютної Істини.
— Тоді чому ти виглядаєш такою схвильованою?
— У цьому винен Купідон.
У цьому випадку теж не виникає спотвореного поєднання рас, бо в основному екстаз за почуттів кохання перевершує рівень нейтральних стосунків у відданому служінні.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (60.45) Рукміні-деві каже: «Любий чоловіче! Жінка, котра не звідала смаку трансцендентного блаженства, що доступний у стосунках з Тобою, мусить приймати за свого чоловіка щось, що складається з вус, бороди, волосся на тілі й голові та нігтів. А всередині такого «чоловіка» — м’язи, кістки, кров, глисти, кал, слиз, жовч та інші подібні речі. Власне, той «чоловік» являє собою просто мертве тіло, але жінка, якщо вона не привабилась до Твоєї трансцендентної форми, мусить приймати це поєднання калу і сечі за свого чоловіка». Тут вилічені складові матеріального тіла, але в такому трансцендентному усвідомленні немає спотвореного смаку, бо відчувається вміння правильно розрізняти між духом та матерією.

У книзі «Відаґдга-мадгава» (друга дія, вірш 31) Крішна каже Своєму другові: «Любий друже, знай, що від того часу, як Мені довелося побачити прекрасні лотосові очі Шріматі Радгарані, Мені чхати на місяць і на лотос!» Це — приклад поєднання почуттів кохання й відрази, але несумісности не виникає.

Дальший вислів описує різні риси відданого служіння : «Хлопчики-пастушки Вріндавани добре знали, що Крішни не може перемогти ніякий ворог, однак, побачивши Його чудові царські шати та Його бойові подвиги у битві на Курукшетрі, вони аж потемніли від подиву». У цих словах наявне поєднання лицарських дій та почуття страху у відданому служінні, проте спотвореного відображення рас немає.

Одна жителька Матгури, аби побачити Крішну, попрохала свого батька закласти двері на засув і піти разом з нею до школи Сандіпані Муні: вона скаржилася, буцім Крішна вкрав її розум. У цьому випадку маємо сполучення кохання і батьківських почуттів, але несумісности не виникає.

Один брахмананді ( імперсоналіст ) висловив таке бажання: «Коли ж я матиму змогу бачити Верховного Абсолютного Бога-Особу, що Він є вічне блаженство й знання і чиї груди, що торкаються грудей Рукміні, вкриває червоний порошок кункуми?» Тут маємо поєднання стосунків кохання та нейтральних стосунків. Хоча у цьому випадку смаки мали б суперечити одне одному, несумісности не виникає, тому що Крішна приваблює до Себе навіть брахмананді.

Нанда Махараджа мовив до дружини: «Люба Яшодо! Твій син, Крішна, хоча Він тендітний і ніжний, як квітка малліка, пішов убити демона Кеші, що дужий, як скеля, і це мене трохи турбує. Але то все дарма. Нехай щастя супроводжує мого сина завжди! Я здійму цю руку, міцну, як колона, і на порох зітру демона Кеші, аби розвіяти усі тривоги жителів Враджа- мандали!» У цьому вислові відбиваються стосунки двох різновидів — лицарськість і страх. Обидві ці раси, однак, сприяють батьківській любові, і тому несумісности не виникає.

У «Лаліта-мадгаві» Шріли Рупи Ґосвамі сказано: «Щойно Крішна з’явився на борецькій арені Камси, Камсин священик скинув на Крішну сповненим ненависти поглядом. На борецькому майданчику панував страх — то Камса і його жрець тремтіли від страху, а також буйні веселощі — то раділи друзі Крішни. Його заздрісних суперників сповнював відчай. Великі мудреці занурились у медитацію. В очах Девакі та інших жінок- матерів стояли гарячі сльози, а на тілах бувалих воїнів волосся настовбурчилося. Подив виповнював серця півбогів, як оце Індра. Слуги танцювали, а юні дівчата весь час пасли навколо жвавими очима». Тут описано поєднання різних смаків, але несумісности немає.

Подібний вислів, який не є прикладом несумісности, містить «Лаліта-мадгава». Автор благословляє усіх читачів книги такими словами: «Верховний Бог-Особа, що в змозі підняти гору мізинчиком Своєї лівиці, завше поступливий і м’який. Він дуже ласкавий до Своїх люблячих відданих. Він не дозволив відправити жертвопринесення Індра-яґ’ю і не дав Індрі змоги помститися над жителями Вріндавани. Він дарує блаженство усім дівчатам. Тож хай Він завжди буде співчутливий до усіх вас!»