ВІРШ 23
свайа ча ґурубгір віпраі
садраі стгавіраір апі
ірбгір йуджйамно ’нйаір
вандібгі чвіат пурам
свайам — Сам; ча — також; ґурубгі — старшими родичами; віпраі — брахманами; садраі — з їхніми дружинами; стгавіраі — немічними; апі — також; ірбгі — благословеннями; йуджйамна — що Його вихваляли; анйаі — іншими; вандібгі — шанувальниками; ча — і; авіат — ввійшов у; пурам — місто.
Далі Господь Сам увійшов у місто в супроводі старших родичів та немічних брахман з дружинами; всі вони благословляли Господа й співали Йому хвалу. Решта жителів теж уславлювали Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Брахмани ніколи не накопичували грошей на старість. Коли вони робилися старі й немічні, вони просто йшли до царського зібрання оспівувати славетні діяння царя і так забезпечували і себе, і своїх дружин усім потрібним для життя. Брахмани не були, так би мовити, підлабузниками царя — царі і справді були славні своїми діяннями, а від того, що гідні брахмани вихваляли царя, цар чув щире бажання і далі чинити праведно. Господь Шрі Крішна гідний найвищої хвали, тож брахмани й усі, хто підносив молитви во славу Господа, вкривали славою і себе.