ВІРШ 31

Вище зазначено, що Господь увійшов у Свої палаци, в яких жили 16 108 цариць. Це означає, що Господь одразу поширився у стільки повних поширень, скільки було цариць та палаців, і тоді водночас увійшов у всі палаци разом. Ось ще один вияв дії Його внутрішньої енерґії. Він може поширювати Свою духовну сутність у стільки форм, скільки схоче, і разом з тим Він один і іншого такого немає. Те саме стверджує шруті-мантра: Абсолют єдиний, однак, тільки забажавши, Він стає багатьма. Численні поширення Верховного Господа проявляються як Його повні й відокремлені частки. Відокремлені частки представляють Його енерґію, а в повних частках проявляється Його особистість. Тож Бог-Особа проявив Себе у 16 108 повних поширеннях і водночас увійшов у палац кожної зі Своїх цариць. Це називають вайбгавою, тобто дією трансцендентної енерґії Господа, і за те, що Він здатний діяти так, Його називають Йоґешвара. Звичайно йоґ, чи жива істота, яка володіє містичною силою, спроможний поширити своє тіло якнайбільше у десять форм, натомість Господь може поширювати Себе у багато тисяч або й безмежне число форм, як Він забажає. Невіруючим дивно чути, що Господь Крішна одружився з більш як 16 000 цариць, тому що вони вважають Господа Крішну подібним до себе і вимірюють Його могутність мірками, що відповідають їхній обмеженій силі. Однак слід зрозуміти, що Господь ніколи не перебуває на одному рівні з живими істотами, які є просто поширення Його межової енерґії. Джерело енерґії ні в якому разі не слід прирівнювати до енерґії, хоча якісної різниці між ними майже немає. Цариці    —    теж поширення Його внутрішньої енерґії, таким чином між джерелом енерґії і енерґією постійно триває обмін трансцендентною насолодою, і це відомо як Господні розваги. Тому немає чого дивуватись, дізнавшись, що Господь одружився зі стількома дружинами. Навпаки, слід визнати, що навіть якби Він одружився з шістнадцятьма мільярдами дружин, то і це не було б повним виявом Його необмежених, невичерпних енерґій. Він мав лише 16 000 дружин, і Він увійшов одночасно у всі палаци тільки для того, щоб залишити в історії людства на Землі свідчення, що Господь не рівний жодному з людей і ніяк не менший за будь-кого з людей, хоч би яка могутня була людина. Отже, немає нікого, хто був би рівний Господеві чи більший від Нього. Господь великий завжди у всьому. «Бог великий»    —    це вічна істина.

Отож щойно цариці здалека побачили свого чоловіка, якого через битву на Курукшетрі довго не було вдома, вони вмить відкинули задуму і приготувалися зустріти коханого. Згідно з релігійними настановами Яґ’явалк’ї жінка, чоловік якої далеко від дому, не повинна брати участи в жодній громадській події, прикрашати тіло, сміятися і ні за яких умов не може йти в гості до жодного зі своїх родичів. Таке існує правило для жінок, чиї чоловіки далеко від дому. Ще сказано, що дружина не повинна показуватись чоловікові нечистою. Вона повинна прикрашати себе оздобами, гарно вбиратися перед чоловіком і завжди бути у щасливому й радісному настрої. Коли Господь Крішна був відсутній, Його цариці зосереджували розум на думках про Нього    —    вони безперервно медитували на Нього. Відданий Господа не проживе й хвилі, не медитуючи на Господа, а за цариць, що всі були богині процвітання, які втілилися як цариці в розвагах Господа в Двараці, годі й казати. Вони ніколи не розлучаються з Господом    —    вони з Ним або безпосередньо поряд, або з’єднані з Ним у трансі. Ґопі Вріндавани думали про Господа весь час, навіть коли Він йшов пасти корови у ліс. Коли Господа, юного Крішни, не було в селі, ґопі, що лишалися вдома, непокоїлися, як Він ходить по жорсткій землі Своїми ніжними лотосовими стопами. Від цих думок їм заходилось серце, і часами вони навіть поринали у транс. Ось у такому стані живуть чисті супутники Господа    —    вони завжди в трансі. І цариці, коли Господа з ними не було, теж перебували у трансі. Але тепер, побачивши Його здалека, вони облишили всі свої заняття, забувши навіть за вищезгадані правила для жінок. Згідно із Шрі Вішванатгою Чакраварті Тгакурою їхня психологічна реакція цілком природна. Спочатку, повстававши з місць, вони, хоча й прагнули побачити свого чоловіка, з жіночої сором’язливости лишилися на місці. Але екстаз був сильніший за ту слабкість, і їх охопило бажання обійняти Господа. Від цієї думки вони перестали помічати навколишній світ. У цьому стані, що передує власне екстазові, вони зробилися байдужі до формальностей і соціальних умовностей, а тому на їхньому шляху до зустрічі з Господом не залишилось і одного каменя спотикання. Це рівень досконалости, що на ньому істота готова зустріти Господа душі, Шрі Крішну.