ВІРШ 29
іті рджа упдійа
віпр джтака-ковід
лабдгпачітайа сарве
пратіджаґму свакн ґхн
іті—так; рдже—цареві; упдійа—показавши; віпр — люди, що добре знаються на Ведах; джтака-ковід — досвідчені в астрології й обрядах з приводу народження; лабдга-апачітайа—отримавши добру нагороду; сарве—усі вони; пратіджаґму—повернулися; свакн—до своїх; ґхн — домівок.
Провістивши дитині таку будучність, досвідчені знавці астрології та обрядів з приводу народження отримали від Махараджі Юдгіштгіри щедру винагороду і розійшлися по своїх домівках.
Веди — це поістині скарбниця як матеріального, так і духовного знання. Але це знання призначене привести до досконалости в самоусвідомленні. Іншими словами, Веди скеровують цивілізовану людину у всіх сферах її діяльности. Людське життя надає нагоду позбутися матеріальних страждань, і тому ведична наука допомагає належно впорядковувати його, щоб вміти задовольняти матеріальні потреби і разом з цим прийти до духовного звільнення. Представників окремого класу розумних людей, котрі присвятили себе власне на вивчення Вед, називають віпрами, тобто тими, хто осягнув знання Вед. Веди містять відомості з різних галузей знання, серед яких і потрібні звичайній людині астрологія та наука про хвороби. Отож розумні люди, яких знають як брахман, вивчали різноманітні галузі ведичного знання, щоб правильно скеровувати суспільство. Вони вивчали навіть воєнну науку («Дганур-веду»), і серед віпр були вчителі й цієї науки, як оце Дроначар’я, Кріпачар’я та інші.
Вжите тут слово віпра має велику вагу. Значення слів брахмана та віпра збігаються не повністю. Віпри досвідчені у карма-канді, тобто у виконанні діяльности, призначеної дати виконавцеві бажані плоди, і вчать, як задовольняти матеріальні потреби суспільства. Натомість брахмани — це знавці духовної науки про трансцендентне. Цю галузь знання називають ґ’яна-канда, а ще вища за неї — упасана- канда. Упасана-канда вивершується відданим служінням Господу Вішну; коли брахмани сягають досконалости, їх називають вайшнавами. Поклоніння Вішну є поклонінням найвищого рівня. Найпіднесенішими з брахман є вайшнави, які цілком присвятили себе на трансцендентне любовне служіння Господеві. І «Шрімад-Бгаґаватам», подаючи науку відданого служіння, надзвичайно дорогий вайшнавам. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» також пояснено, що він є зрілий плід ведичного знання і обговорює найвищі теми, що стоять понад трьома кандами — кармою, ґ’яною та упасаною.
Серед знавців карма-канди були джатака-віпри, добрі астрологи, що, просто роблячи обрахунки положення зірок на час народження дитини (лаґна), вміли передбачати її майбутнє. Такі досвідчені джатака-віпри були присутні й при народженні Махараджі Парікшіта. І дід Махараджі Парікшіта, Махараджа Юдгіштгіра, щедро винагородив їх золотом, землею, селищами, збіжжям, цінними речами та всім потрібним для життя, зокрема коровами. Віпри відіграють важливу роль у суспільній структурі, і Веди ставлять державі в обов’язок усебічно забезпечувати їх. Такі досвідчені віпри, на належному утриманні держави, мали змогу служити людському загалові безкоштовно, завдяки чому всі мали доступ до тої галузі ведичного знання.