ВІРШ 31
аджта-атру кта-маітро хутґнір
віпрн натв тіла-ґо-бгӯмі-рукмаі
ґха правішо ґуру-ванданйа
на чпайат пітарау саубалі ча
аджта — що не народився; атру — ворог; кта — виконавши; маітра—ритуал поклоніння півбогам; хута-аґні — і пожививши підношеннями вогонь ; віпрн — брахманам; натв — віддавши поклони; тіла-ґо-бгӯмі-рукмаі — із збіжжям, коровами, землею й золотом; ґхам — у палац; правіша — вступивши; ґуру-ванданйа — щоб скласти поклони старшим членам родини; на — не; ча — також; апайат — побачив; пітарау — своїх дядьків; саубалім — Ґандгарі; ча — також.
Одного дня Махараджа Юдгіштгіра, чий ворог не народився у світі, виконав свої щоденні ранкові обов’язки: підніс до Господа молитву, приніс вогняну жертву богові Сонця, склав шанобливі поклони брахманам і роздав їм збіжжя, корів, землю та золото — і після того пішов до палацу вклонитися старшим. Однак у палаці не було ні його дядьків, ані тітки, дочки царя Субали.
Махараджа Юдгіштгіра був найдоброчеснішим царем: він сам щодня виконував усі визначені побожним домогосподарям обов’язки. Домогосподар повинен вставати рано вранці і, зробивши омовіння, вшанувати молитвами встановлені у домі Божества, тоді розпалити священний вогонь, роздати брахманам як милостиню землю, корів, збіжжя, золото та ін. і нарешті належно вшанувати старших родичів і скласти їм поклони. Людині не стати доброчесною, якщо вона просто читатиме книжки, але не буде готова на ділі застосувати дані у шастрах настанови. Сучасні домогосподарі живуть за іншими звичаями: прокидаються пізно, просто в ліжку п’ють чай, не дбаючи ні про яку чистоту і не виконуючи жодного з очисних обрядів, за які йшлося вище. Їхні діти переймають звички від батьків, і так усе покоління котиться до пекла. Якщо такі люди не будуть спілкуватися з садгу, від них марно сподіватися чогось доброго. Матеріалісти, як це зробив Дгрітараштра, можуть вчитися від садгу, як ось Відура, і так очиститись від згубного впливу сучасного способу життя.
Махараджа Юдгіштгіра не зміг знайти у палаці ні своїх дядьків, Дгрітараштру з Відурою, ні Ґандгарі, дочку царя Субали, і, прагнувши побачити їх, він став розпитуватися про них в Санджаї, особистого секретаря Дгрітараштри.