ВІРШ 41
нрада увча
м качана учо рджан
йад івара-ваа джаґат
лок сапл йасйеме
ваханті балім ііту
са сайунакті бгӯтні
са ева війунакті ча
нрада увча — Нарада сказав; м — ніколи; качана — ні за що; уча—тужи; рджан—царю; йат—адже; івара- ваам—у владі Верховного Господа; джаґат—світ; лок— усі живі істоти; са-пл — з їхніми проводарями; йасйа — що Йому; іме — вони всі; ваханті — підносять; балім — дари; ііту — щоб мати захист; са — Він; сайунакті — зводить разом; бгӯтні — усі живі істоти; са — Він; ева — також; війунакті — розлучає; ча — і.
Шрі Нарада сказав: Праведний царю, ніколи ні за ким не журись, бо кожен перебуває у владі Господа. Прагнучи надійного захисту, всі живі істоти та їхні проводарі поклоняються Господеві. Зводить разом і розлучає їх тільки Він.
Кожна жива істота — в матеріальному чи в духовному світі — перебуває у владі Верховного Господа, Бога-Особи. Від Брахмаджі, голови цього всесвіту, до незначного мурашки всі істоти коряться наказові Верховного Господа. Отож, природне становище живої істоти — коритися владі Господа. За браком розуму жива істота, і насамперед людина, порушує природний лад і повстає проти закону Всевишнього, через що зазнає кари як асура,порушник закону.
Становище кожної окремої істоти визначене з наказу Верховного Господа, і змінювати його істоту змушують так само накази Верховного Господа чи Його уповноваженого помічника. Брахма, Шіва, Індра, Чандра, Махараджа Юдгіштгіра чи, у сучасній історії, Наполеон, Акбар, Олександр, Ґанді, Шубгаш і Неру всі є слугами Господа, і те чи інше становище кожному дає і забирає верховна воля Господа. Ніхто з них не має незалежности. Хоч би які мужі й вожді повставали проти Господа, не бажаючи визнати Його вищости, закони матеріального світу беруть їх у чимдалі важчі кайдани всіляких нещасть. Отже, твердити, що Бога немає, може хіба що дурень. Махараджу Юдгіштгіру Нарада вчив цих очевидних істин тому, що того сильно засмутило несподіване зникнення двох старих дядьків й тітки. З Махараджею Дгрітараштрою трапилось те, що повинно було трапитись відповідно до його вчинків у минулому. Він уже відстраждав усе і насолодився усім, як то було визначено йому відповідно до його дій у минулому. Але так чи інакше йому пощастило мати прекрасного молодшого брата, Відуру. За його настановами Дгрітараштра пішов з дому, щоб, погасивши усі рахунки з матеріальним світом, отримати звільнення.
Як правило наші плани безсилі вплинути на хід подій, що породжують відміряні нам щастя і нещастя. Кожен змушений зазнавати щастя і нещастя у повній покорі незбагненній дії кали, непереможного часу. Зусилля протистояти тій дії даремні. Тому найліпший вихід — старатися досягти звільнення, що є винятковим правом людини з її рівнем розвитку розумової діяльности та інтелекту. Різноманітні ведичні настанови, що дають змогу досягти звільнення, призначені суто для людської форми існування. Хто змарнує цю нагоду, що її дає розвинутий інтелект, поістині занапащає себе і буде зазнавати всіляких страждань у цьому чи в майбутньому житті. Все влаштовано так, що кожен мусить коритися волі Всевишнього.