ВІРШ 54

Шлях йоґи починається з підготовчих ступенів, що ними є асана, пранаяма, прат’яхара, дг’яна, дгарана та інші. Махараджа Дгрітараштра, виконуючи ці підготовчі дії, не міг не досягти успіху: адже він сидів у святому місці і старався зосередитися на єдиному об’єкті    —    на Верховному Богові-Особі (Харі). Так усі його чуття були залучені до служіння Господеві. Цей метод допомагає відданому одразу звільнитися від занечищення трьома матеріальними ґунами природи. Навіть найвища ґуна, матеріальна ґуна добра, тримає людину в матеріальному рабстві, а інші ґуни    —    страсти та невігластва    —    і поготів. Страсть і невігластво посилюють матеріалістичні нахили й прагнення матеріальної насолоди, а сильна хіть штовхає до накопичення багатства і боротьби за владу. Той, хто подолав у своєму розумі ці дві ниці схильності і вивищився до рівня добра, що його відзначає знання й доброчестя, все ще не здатний опанувати чуттів, а саме очей, язика, носа, вух та дотику. Однак той, хто віддається лотосовим стопам Господа Харі, як описано вище, може повністю вийти з-під впливу ґун матеріальної природи і втвердитись у служінні Господу. Отже, метод бгакті- йоґи безпосередньо залучає чуття до любовного служіння Господеві. Це втримує людину від матеріальної діяльности. Метод, яким досягають прат’яхари, тобто становища, за якого чуття повертають від матеріальної прив’язаности до любовного трансцендентного служіння Господеві, називається пранаяма, а його вершина    —    це самадгі, коли людина прагне всіма силами вдовольнити Верховного Господа Харі.