No edit permissions for Ukrainian

ВІРШІ 22-23

рджас твайнупшн
сухд на сухт-пуре
віпра-па-вімӯгн
ні
ґгнат мушібгір мітга

вруі мадір пітв
мадонматгіта-четасм
аджнатм івнйонйа
чату-пачваешіт

рджан—царю; твай—тобою; анупшнм—як ти запитував; сухдм  —  за друзів та родичів; на  —  наших; сухт- пуре  —  у Двараці; віпра—брахмани; па  —  прокляттям; вімӯгнм—одурманених; ніґгнатм  —  вбитих; мушібгі  —   киями; мітга  —  між собою; вруім  —  рис, який забродив; мадірм   —   вином ; пітв   —   напившись ; мада - унматгіта—   сп’янілі; четасм  —  з такого розуму; аджнатм  —  незнайомого; іва  —  наче; анйонйам  —  один одного; чату  —  чотири; пача  —  п’ять; аваешіт  —  тепер лишилися.

Ти, царю, розпитувався в мене за наших друзів та родичів у Двараці    —    то знай, що на них усіх лягло прокляття брахман; через це вони напилися вина з рису, що забродив і, не впізнаючи одне одного, стали битися на киях. Усі вони, крім чотирьох чи п’яти, пішли з цього світу.

« Previous Next »