ВІРШ 46
те сдгу-кта-сарвртг
джтвтйантікам тмана
манас дграйм сур
ваікуга-чарамбуджам
те — всі вони; сдгу-кта — виконавши усе, що пасує святому; сарва-артг — те, що обіймає все достойне; джтв — добре знаючи; тйантікам — остаточне; тмана — живої істоти; манас — розумом; дграйм су — тримали; ваікуга — Господа духовного світу; чараа-амбуджам — лотосові стопи.
Вони в усьому діяли за засадами релігії, і це допомогло їм дійти правильного висновку, що найвища з усіх мета — це досягти лотосових стіп Господа Крішни. Тому вони невідривно медитували на Його стопи.
У «Бгаґавад-ґіті» (7.28) Господь каже, що зосередитися на лотосових стопах Верховного Господа Шрі Крішни здатні тільки ті, хто за минулих життів діяв доброчесно і звільнився від наслідків усіх своїх гріховних дій. Пандави ж не лише за цього життя, а й за минулих життів виконували доброчесну діяльність найвищого рівня і тому завжди були вільні від наслідків будь-яких гріховних дій. Отож, не було нічого дивного в тому, що вони зуміли зосередити розум на лотосових стопах Верховного Господа Шрі Крішни. Шрі Вішванатга Чакраварті з’ясовує, що засади дгарми, артги, ками та мокші приймають ті, хто ще не чистий від наслідків гріховних дій. Через забруднення цими чотирма різновидами засад такі люди не можуть одразу прийняти лотосових стіп Господа духовного світу. Світ Вайкунтги простягається далеко за межами матеріального неба. Матеріальне небо підкорене владі Дурґи Деві, матеріальної енерґії Господа; натомість у світі Вайкунтги врядує особиста енерґія Господа.