ВІРШ 50
драупаді ча тадджйа
патінм анапекшатм
всудеве бгаґаваті
хй екнта-матір па там
драупаді — Драупаді (дружина Пандав); ча — і; тад — в той час; джйа — добре знавши Господа Крішну; патнм — чоловіків; анапекшатм — що за неї не дбали; всудеве — Господеві Всудеві (Крішні); бгаґаваті — Богові-Особі; хі — достеменно; ека - анта — абсолютно ; маті — зосередження; па— досягла; там — Його (Господа).
Коли Драупаді побачила, що всі п’ятеро її чоловіків більше не дбають за неї і ось-ось покинуть рідну оселю, вона, добре знаючи Господа Всудеву, Крішну, Бога-Особу, разом з Субгадрою занурилася в думки про Крішну, і обидві досягли того ж призначення, що й їхні чоловіки.
Коли літак піднявся в небо, його пілот вже не має змоги допомогти пілотам з інших літаків. У небі кожен мусить дбати за свій літак, і в разі небезпеки жодний не на силі допомогти пілотові з літака, що піднявся в небо. Так само наприкінці життя, коли людина вертається додому, до Бога, кожний має подбати за себе сам, не сподіваючись на допомогу від інших. Допомогу, однак, надають на землі, до того, як літак піднявся у повітря. Духовний вчитель, батько, мати, родичі, чоловік та всі решта можуть допомагати нам протягом життя, проте, переправляючись на другий берег, треба самому дбати за себе й застосувати на ділі отримані раніше настанови. Драупаді мала п’ять чоловіків — і жодний з них не покликав її з собою. Тож Драупаді мусила подбати за себе сама, не чекаючи на допомогу від своїх великих чоловіків. Насправді вона вже отримала належну підготовку і тому одразу зосередилась на лотосових стопах Господа Всудеви, Крішни, Бога-Особи. Дружини Пандав досягли того самого призначення, що і їхні чоловіки, тобто Драупаді і Субгадра повернулися до Бога, не змінюючи тіла. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура вважає, що і Субгадра, хоча їм’я її тут не згадано, досягла того самого, що й Драупаді. Ні та, ні та не мусила покидати тіла.