ВІРШ 26
пратіруддгендрійа-пра-
мано-буддгім упратам
стгна-трайт пара прпта
брахма-бгӯтам авікрійам
пратіруддга — приборкані; індрійа — органи чуття; пра — віддих; мана — розум; буддгім — інтелект; упратам — бездіяльний; стгна—місць; трайт—з трьох; парам— трансцендентного; прптам — досяг; брахма-бгӯтам — якісної єдности з Верховним Абсолютом; авікрійам — непідвладний ніяким впливам.
Органи чуття, дихання, розум та інтелект муні були відмежовані від матеріальної діяльности; він перебував у трансі понад трьома станами матеріального існування [пильнуванням, сном і непритомністю], досягши трансцендентного стану якісної єдности з Верховним Абсолютом.
З вірша зрозуміло, що муні, в хижу якого вступив цар, перебував у йоґічному трансі. На трансцендентний рівень виводять три шляхи: ґ’яна, тобто теоретичне пізнання трансцендентного, йоґа, тобто справжнє досягнення трансу, увійти в який можна керуючи психічними й фізичними процесами в тілі, а також бгакті-йоґа, найбільш визнаний шлях, на якому чуття залучають до відданого служіння Господеві. З «Бгаґавад-ґіти» також можна дізнатися, як в істоті розвивається здатність сприймати, що поступово спрямовується з матерії на саму істоту. Причиною з’явлення й розвитку наших матеріальних розуму й тіла є жива істота, душа, але під впливом трьох якостей матерії ми забуваємо свою справжню сутність. Шлях ґ’яни — це умоглядні роздуми про реальність душі. Однак бгакті-йоґа має діло безпосередньо з духовною душею, залучаючи її до діяльности. Над рівнем сприйняття існує тонший рівень чуттів. Підносячись над рівнем чуттів, досягають ще тоншого рівня розуму, далі — дихальної діяльности і поступово — інтелекту. Піднісшись над інтелектом, осягають живу душу. Для цього вдаються до механічних методів йоґи — практикують медитацію, стримуючи чуття, керуючи диханням і застосовуючи інтелект, щоб піднятися до трансцендентного становища. Такий транс припиняє всю матеріальну діяльність тіла. Коли цар побачив муні, той перебував саме в такому стані. Як саме він побачив мудреця, оповідає наступний вірш.