No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 36

ітй уктв роша-тмркшо
вайасйн ші-блака
кауікй-па упаспйа
в
ґ-ваджра вісасарджа ха

іті  —  так; уктв  —  сказавши; роша-тмра-акша  —  з почервонілими від гніву очима; вайасйн  —  до своїх товаришів у грі; ші-блака—син ріші; кауікі—річки Каушіка; па  —   води; упаспйа  —  доторкнувшись; вк  —  слова; ваджрам  —   грім; вісасарджа  —  кинув; ха  —  в минулому.

Звертаючись до своїх товаришів за грою, син ріші, з очима, налитими кров’ю від гніву, доторкнувся води річки Каушіка і промовив подібні до блискавки слова.

Махараджа Парікшіт був проклятий, як виявляється з цього вірша, за обставин, які були по-дитячому несерйозні: Шрінґі просто хизувався своєю зухвалістю перед наївними товаришами. Будь-хто при повному розумі втримав би його від вчинку, який завдав великої шкоди всьому людському суспільству. Вбивши такого царя, як Махараджа Парікшіт, єдино задля того, щоб похизуватися своєю брахманічною силою, нетямущий син брахмани зробив величезну помилку.

« Previous Next »