ВІРШ 36
ітй уктв роша-тмркшо
вайасйн ші-блака
кауікй-па упаспйа
вґ-ваджра вісасарджа ха
іті — так; уктв — сказавши; роша-тмра-акша — з почервонілими від гніву очима; вайасйн — до своїх товаришів у грі; ші-блака—син ріші; кауікі—річки Каушіка; па — води; упаспйа — доторкнувшись; вк — слова; ваджрам — грім; вісасарджа — кинув; ха — в минулому.
Звертаючись до своїх товаришів за грою, син ріші, з очима, налитими кров’ю від гніву, доторкнувся води річки Каушіка і промовив подібні до блискавки слова.
Махараджа Парікшіт був проклятий, як виявляється з цього вірша, за обставин, які були по-дитячому несерйозні: Шрінґі просто хизувався своєю зухвалістю перед наївними товаришами. Будь-хто при повному розумі втримав би його від вчинку, який завдав великої шкоди всьому людському суспільству. Вбивши такого царя, як Махараджа Парікшіт, єдино задля того, щоб похизуватися своєю брахманічною силою, нетямущий син брахмани зробив величезну помилку.