ВІРШ 49
іті путра-ктґгена
со ’нутапто мах-муні
свайа віпракто рдж
наівґга тад ачінтайат
іті — так; путра — син; кта — вчинене; аґгена — гріхом; са — він (муні); анутапта — картаючись; мах-муні — мудрець; свайам — сам; віпракта — ображений; рдж — царем; на — не; ева — певно; аґгам — гріх; тат — то; ачінтайат — вважав.
Так мудрець картався за гріх свого сина. Образливий вчинок царя він не розцінив як щось серйозне.
Усьому, що сталося, підведено риску. Те, що Махараджа Парікшіт накинув на шию мудрецеві, як ґірлянду, мертву змію, зовсім не було серйозною образою; натомість Шрінґі, проклявши царя, вчинив тяжку образу. Однак цю серйозну образу вчинила нерозумна дитина, і тому вона заслуговувала на прощення від Верховного Господа, хоча від наслідків цього гріховного вчинку звільнитися було неможливо. Махараджа Парікшіт своєю чергою не надав ваги прокляттю нерозумного брахмани. Ба більше, Махараджа Парікшіт повністю скористався зі складного становища, і милістю Шукадеви Ґосвамі з верховної волі Господа досяг найвищої досконалости життя. Отже, зрештою ніхто не лишився у скрутному становищі, бо все, що відбувалося, мало стосунок до Верховного Господа.