ВІРШ 18
ева ча тасмін нара-дева-деве
прйопавіше діві дева-саґг
праасйа бгӯмау вйакіран прасӯнаір
муд мухур дундубгайа ча неду
евам — так; ча — і; тасмін — у тому; нара-дева-деве — на царя; прйа-упавіше — що постив, чекаючи смерти; діві — в небі; дева — півбоги; саґг — усі; праасйа — вихваляючи його дії; бгӯмау — на Землі; вйакіран — сипали; прасӯнаі — квітами; муд — з насолодою; муху — безнастанно; дундубгайа — в небесні барабани; ча — також; неду — били.
Так цар, Махараджа Парікшіт, всівся, щоб постити, чекаючи смерти. Усі півбоги з вищих планет уславлювали дії царя і на радощах безупинно осипали землю квітами й били у небесні барабани.
Аж до часів Махараджі Парікшіта існувала система міжпланетного зв’язку; і новина про те, що Махараджа Парікшіт вирішив постити, чекаючи смерти, щоб досягти звільнення, дійшла до вищих райських планет у небі, де живуть півбоги з високорозвиненим інтелектом. Життя півбогів розкішніше за людське, однак і півбоги, і люди коряться волі Верховного Господа. На райських планетах немає жодного безбожника чи невіруючого. Тому вони завжди уславлюють усякого Господнього відданого на Землі, а у випадку з Махараджею Парікшітом вони були захоплені і виражали пошану, сиплючи на землю квіти і б’ючи в небесні барабани. Кожен півбог завжди щасливий бачити, що хтось повертається до Бога. Півбог завжди так задоволений відданим Господа, що своєю адгідайвічною силою може навіть всіляко допомагати йому. А півбогами, якщо вони так діють, задоволений Господь. Між Господом, півбогами та відданим Господа на Землі існує невидимий зв’язок повного співробітництва.