ВІРШ 21
сарве вайа твад іхсмахе ’тха
калевара йвад асау віхйа
лока пара віраджаска віока
йсйатй айа бгґавата-прадгна
сарве — всі; вайам — ми; тват — доки; іха — на цьому місці; смахе — будемо лишатися; атга — потім; калеварам — тіло; йват—доки; асау—цар; віхйа—покинувши; локам — планету; парам — верховну; віраджаскам — цілковито вільну від матеріальної скверни; віокам — цілковито вільну від скорбот; йсйаті — повернеться; айам — цей; бгґавата — відданий; прадгна — найліпший.
Ми всі чекатимем тут, аж поки найліпший відданий Господа, Махараджа Парікшіт, повернеться на верховну планету, на якій немає і сліду скорботи чи скверни матеріального світу.
Поза межами матеріального творіння, що його порівнюють до хмари в небі, простягається паравйома, духовне небо з незліченними планетами, які називають Вайкунтгами. Планети Вайкунтги також є різні: Пурушоттамалока, Ач’юталока, Трівікрамалока, Хрішікешалока, Кешавалока, Аніруддгалока, Мадгавалока, Прад’юмналока, Санкаршаналока, Шрідгаралока, Всудевалока, Айодг’ялока, Дваракалока та мільйони інших духовних лок, на кожній з яких панує Бог-Особа. Всі живі істоти там — звільнені душі з духовними тілами, що практично невідмінні від Господнього. Там немає матеріальної скверни — там усе духовне, а тому там немає причин для скорбот. Ці планети сповнені трансцендентного блаженства, народження, смерть, старість та хвороби на них невідомі. А найвищою з усіх вищезгаданих Вайкунтгалок є Ґолока Вріндавана, обитель Господа Шрі Крішни та Крішниних супутників. Махараджа Парікшіт мав досягти саме цієї локи, і великі ріші, що зібралися там, могли це передбачити. Вони обговорювали між собою славетний відхід великого царя і хотіли бачити цього великого відданого Господа до його останньої хвилини, бо це була остання нагода бачити його. Коли великий відданий Господа йде з цього світу, причин побиватися немає, бо він іде до царства Бога. Але сумно, що такі великі віддані йдуть з наших очей, і тому є всі підстави побиватись. Як і Господа, великих Його відданих не часто випадає бачити нашим очам. Великі ріші тому справедливо вирішили залишатися з Махараджею Парікшітом до його останньої миті.