ВІРШ 31
прантам сінам акуга-медгаса
муні нпо бгґавато ’бгйупетйа
праамйа мӯрдгнвахіта ктджалір
натв ґір сӯнтайнвапччгат
прантам — цілковито вмиротворений ; сінам — сидячи ; акуга—без ніяких вагань; медгасам—людина, що має досить розуму; мунім—великому мудрецеві; нпа—цар (Махараджа Парікшіт); бгґавата — великий відданий; абгйупетйа — підійшовши ; праамйа — схилившись у поклоні ; мӯрдгн— головою; авахіта — як належить; кта-аджалі — з молитовно складеними долонями; натв — ґречно; ґір — словами; сӯнтай — люб’язно; анвапччгат — запитав.
Мудрець Шрі Шукадева Ґосвамі, що мав могутній інтелект, сидів цілковито вмиротворений і був готовий відповісти без вагань на будь-яке запитання. Махараджа Парікшіт, великий відданий, наблизився до нього, шанобливо вклонився йому і зі складеними долонями ввічливою приємною мовою почав задавати запитання.
ПОЯСНЕННЯ: Манера, в якій Махараджа Парікшіт звернувся із запитанням до вчителя, заснована на вказівках писань. Писання вчать, що для того, щоб осягнути науку про трансцендентне, треба смиренно звернутися до духовного вчителя. Махараджа Парікшіт готувався зустріти смерть, і за сім днів йому треба було осягнути, як увійти до царства Бога. За таких серйозних обставин обов’язково треба звернутися до духовного вчителя. Якщо людина не прагне розв’язати проблем життя, звертатись до духовного вчителя їй нічого. Тому, хто не вміє задавати духовному вчителю запитання, нема чого перед ним робити. В особі Шукадеві Ґосвамі якості духовного вчителя були проявлені досконало. І духовний вчитель, і його учень, тобто і Шукадеві Ґосвамі, і Махараджа Парікшіт, за допомогою «Шрімад-Бгаґаватам» досягли досконалости. Шукадева Ґосвамі вивчив «Шрімад- Бгаґаватам» від свого батька В’ясадеви, однак нагоди розказати «Бгаґаватам» досі не мав. Без вагань відповідаючи Махараджі Парікшіту на його запитання, він оповів йому «Шрімад-Бгаґаватам», і завдяки «Бгаґаватам» і вчитель, і учень отримали звільнення.