ВІРШ 23
саттва раджас тама іті практер ґус таір
йукта пара пуруша ека іхсйа дгатте
стгітй-дайе харі-вірічі-хареті садж
рейсі татра кгалу саттва-танор н сйу
саттвам — добро; раджа — страсть; тама — темрява невігластва; іті — так; практе — матеріальної природи; ґу — якості; таі — з ними; йукта — в дотику; пара — трансцендентний; пуруша — особистість; ека — єдина; іха асйа — цього матеріального світу; дгатте — приймає; стгіті-дайе — щоби творити, підтримувати й руйнувати і таке ін.; харі — Вішну, Бог-Особа; вірічі — Брахма; хара — Господь Шіва; іті — так; садж — різні аспекти; рейсі — найвище благо; татра — тут; кгалу — звичайно; саттва — добро; тано — форма; нм — живих істот; сйу — отримують.
Трансцендентний Бог-Особа має непрямий зв’язок з трьома якостями матеріальної природи, а саме зі страстю, добром і невіглаством, і тільки для того, щоб творити, підтримувати й знищувати матеріальний світ, Він прибирає форми цих трьох якостей, тобто форми Брахми, Вішну та Шіви. З них трьох найвище благо всім живим істотам дарує Вішну, що є формою якости добра.
ПОЯСНЕННЯ: Даний вірш підпирає пояснене вище положення про конечну потребу віддано служити Господу Шрі Крішні, що представлений Своїми повними частками. Господь Шрі Крішна і всі Його повні частки належать до вішну-таттви, тобто Верховної Божественности. За Крішною зразу йде проявлення Баладеви. Баладева далі поширюється у Санкаршану, Санкаршана — у Нараяну, Нараяна — у другого Санкаршану, а цей Санкаршана вже у пуруша-аватари Вішну. Вішну, Божество якости добра в матеріальному світі, — це пуруша-аватара, що відомий як Кшіродакашаї Вішну, чи Параматма. Брахма є божество раджасу (страсти), а Шіва — невігластва. Ці три божества поставлені наглядати над трьома якостями матеріального світу. Якість добра Вішну забезпечує можливість творення, а коли настає потреба це творення знищити, це робить Господь Шіва, виконуючи свою тандава-нріт’ю. Матеріалісти та нерозумні люди поклоняються відповідно Брахмі та Шіві. Але чисті трансценденталісти поклоняються формі добра, Вішну, в різних Його формах. Вішну проявлений у мільйонах і трильйонах невідокремлених та відокремлених форм. Невідокремлені форми відомі як Бог, а відокремлені називаються живими істотами, джівами. І джіви, і Бог мають свої первинні духовні форми. Джіви часом потрапляють під владу матеріальної енерґії, але форми Вішну завжди володарюють над цією енерґією. З’являючись в матеріальний світ, Вішну, Бог-Особа, приходить визволити зумовлені живі істоти, що перебувають під владою матеріальної енерґії. Ці істоти приходять у матеріальний світ з наміром бути в ньому панами і через те потрапляють в тенета трьох якостей природи. Полоненим в такий спосіб живим істотам доводиться міняти свої матеріальні оболонки, відбуваючи в них різні терміни ув’язнення. Під керівництвом Бога-Особи Брахма створює цю в’язницю, матеріальний світ, а Шіва на завершення калпи руйнує її. Що ж до її підтримання, то це робить Вішну, як підтримує в’язниці уряд держави. Тому той, хто хоче звільнитися з в’язниці матеріального існування, сповненого страждань повторюваних народження, смерти, хвороб та старости, мусить задовольнити Господа Вішну. Поклонятися Господу Вішну можна тільки відданим служінням Йому, а той, хто не збирається покидати цієї в’язниці, може заради тимчасового полегшення, що його дають відносні зручності, звертатися до різних півбогів — Шіви, Брахми, Індри та Варуни. Однак жоден півбог не годен звільнити живої істоти, що ув’язнена в зумовленому матеріальному існуванні. Зробити це під силу тільки Вішну. Отже, найвищим благом здатний наділити тільки Вішну, Бог-Особа.