ВІРШ 12
тата саптама кӯтй
ручер йаджо ’бгйаджйата
са ймдйаі сура-ґааір
апт свйамбгувнтарам
тата — після того; саптаме — сьомий з низки; кӯтйм — в лоні Акуті; руче — від Праджапаті Ручі; йаджа — втілення Господа в образі Яґ’ї; абгйаджйата — прийшов у світ; са — Він; йма-дйаі — з Ямою та іншими; сура-ґааі — з півбогами; апт — правив; свйамбгува-антарам — під час зміни влади Свайамбгуви Ману.
Сьомим втіленням був Яґ’я, син Праджапаті Ручі та його дружини Акуті. Він владарював у час зміни Сваямбгуви Ману, а півбоги, серед яких був і Його син Яма, допомагали Йому.
ПОЯСНЕННЯ: Керівні посади у справах підтримання порядку в матеріальному світі пропонують піднесеним доброчесним істотам, що посідають їх як півбоги. Якщо таких доброчесних істот обмаль, Господь Сам втілюється як Брахма, Праджапаті, Індра тощо і бере на Себе їхні обов’язки. За доби Сваямбгуви Ману (ми живемо в добу Вайвасвати Ману) живої істоти, яка була б гідна посісти становище Індри, царя Індралоки (райської планети), не було. Тому в той час за Індру став Сам Господь. За допомогою Своїх синів, як ось Яма, та інших півбогів, Господь Яґ’я керував справами всесвіту.