ВІРШ 14
шібгір йчіто бгедже
навама пртгіва вапу
дуґдгемм ошадгір віпрс
тенйа са уаттама
шібгі — мудрецями; йчіта — відгукнувшись на молитви; бгедже — узяв ; навамам — дев’яте ; пртгівам — правителя Землі; вапу—тіло; дуґдга—доїти; імм—усі ці; ошадгі— дари землі ; віпр — о брахмани ; тена — ним ; айам — це ; са— він; уаттама — чарівна.
О брахмани, в дев’ятому втіленні Господь, зглянувшись на молитви мудреців, прийняв тіло царя [Прітгу], що обробляв землю, аби вона щедро дарувала всілякі плоди. Через те Земля зробилась прекрасна й приваблива.
ПОЯСНЕННЯ: Приходові царя Прітгу передувало велике безладдя в державі, що було наслідком розпусного життя попереднього царя, батька Махараджі Прітгу. Мудреці та брахмани, що належать до людей інтелектуальної верстви, не лише молились про прихід Господа, але й скинули з престолу попереднього царя. На царя покладений обов’язок бути доброчесним і дбати про те, щоб громадянам жилося щасливо з будь-якого погляду. Завжди, коли цар нехтує свої обов’язки, представники інтелектуальної верстви повинні змістити його. Проте самі вони не сідають на престолі, бо для загального добра суспільства виконують набагато важливіші обов’язки. Замість самі сісти на престол вони молили Господа прийти, і Господь зійшов як Махараджа Прітгу. По-справжньому розумні люди, тобто кваліфіковані брахмани, ніколи не прагнуть посад політиків.
Махараджа Прітгу обробляв землю, і вона давала безліч різноманітних плодів, і за такого прекрасного царя були щасливі не лише громадяни, але й уся Земля зробилась чудова і приваблива.