ВІРШ 39
атгеха дганй бгаґаванта іттга
йад всудеве ’кгіла-лока-нтге
курванті сарвтмакам тма-бгва
на йатра бгӯйа паріварта уґра
атга — так; іха — у цьому світі; дганй — успішний; бгаґаванта — досконало свідомий; іттгам — такі; йат — які; всудеве — до Бога-Особи; акгіла — який обіймає все; лока-нтге — власникові усіх всесвітів ; курванті — надихає; сарва-тмакам—неподільний; тма—дух; бгвам — екстаз; на—ніколи; йатра—що тоді; бгӯйа—знову; паріварта — повторення; уґра — жахливий.
Здобути успіх та досконале знання в цьому світі можна тільки через такі запитання, тому що вони пробуджують трансцендентну екстатичну любов до Бога-Особи, володаря усіх всесвітів, і надійно убезпечують від жахливого повторення народжень і смертей.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Сута Ґосвамі підносить хвалу питанням мудреців, яких очолює Шаунака. Ці питання гідні хвали, тому що вони трансцендентні з природи. Як уже з’ясовано, тільки відданим приступно значною мірою пізнати Господа, а іншим це знання геть недоступне. Тому віддані здобувають досконале знання всього духовного. Бог- Особа — це найвищий аспект Абсолютної Істини. Знання про Бога-Особу вже вміщує в собі і знання безособистісного Брахмана, і знання локалізованої Параматми (Наддуші). Отже той, хто усвідомив Бога-Особу, природно усвідомлює й усе, що Його стосується, все розмаїття Його енерґій та поширень. Тому відданих і прославляють як тих, що досягли вершини успіху. Хто без останку віддав себе Господеві — убезпечений від жахливих матеріальних страждань у колі народжень і смертей.