ВІРШ 1
вйса увча
іті брува састӯйа
мунін дірґга-сатрім
вддга кула-паті сӯта
бахвча аунако ’бравіт
вйса — В’ясадева; увча — сказав; іті — так; брувам — що говорив; састӯйа — вітаючи; мунінм — великих мудреців; дірґга — тривалого; сатрім — що здійснювали жертвопринесення; вддга — старший; кула-паті — голова зібрання; сӯтам — Суті Ґосвамі; баху-ча — вчений; аунака— на ім’я Шаунака; абравіт — звернувся.
Вислухавши Суту Ґосвамі , чільник всіх ріші , найстарший з-поміж тих, хто виконував ту тривалу жертовну церемонію, багатовчений Шаунака Муні привітав його таким словом.
ПОЯСНЕННЯ: У зібранні вчених людей право вітати промовця або сказати вступне слово надається тільки тому, хто володіє відповідними якостями. Обов’язкові умови є такі: ця особа має бути головою дому і літньою людиною. Крім того вона має посідати великі знання. Тому коли Шрі Сута Ґосвамі висловив бажання передати «Шрімад-Бгаґаватам» точно так, як почув від Шукадеви Ґосвамі і як сам осягнув почуте, привітати його підвівся Шрі Шаунака Ріші, якого відзначали всі згадані вище якості. Усвідомити щось не означає марнославно старатися показати свою вченість, намагаючись задля того перевершити попереднього ачар’ю. Слід мати повну віру у попереднього ачар’ю і водночас розуміти предмет так добре, щоб уміти викласти вчення належним чином і відповідно до конкретних обставин. Первісний смисл твору мусить бути збережений. Не слід вичавлювати якогось прихованого смислу з предмету, і водночас подавати його треба в цікавій і зрозумілій для слухача формі. Саме це називається усвідомити. Просто почувши від Шрі Сути Ґосвамі слова йатгдгтам і йатг-маті, Шаунака міг визначити, що перед ним видатний промовець, і в захваті одразу підвівся привітати його. Жодній вченій людині не варто слухати того, хто не є представником відначального ачар’ї. Але в цьому зібранні, де «Бгаґаватам» пролунав вдруге, і промовець, і слухачі задовольняли всім вимогам. Щоб без ускладнень досягнути цілі, на яку розрахований «Бгаґаватам», його слід декламувати тільки за таких умов. Якщо ж їх не дотримано, ціль читання «Бгаґаватам» втрачається, а декламувати «Бгаґаватам» задля якихось інших цілей — просто марний труд і для промовця, і для слухача.