ВІРШ 6
катгам лакшіта паураі
сампрпта куру-джґалн
унматта-мӯка-джаавад
вічаран ґаджа-схвайе
катгам — як; лакшіта — впізнали; паураі — жителі; сампрпта—досягши; куру-джґалн—провінції Куру-джанґала; унматта — юродивий; мӯка — німий; джаават — пришелепуватий; вічаран — мандруючи; ґаджа - схвайе — Хастінапура.
Як розпізнали його [Шрілу Шукадеву, сина В’яси] жителі Хастінапури [нині Делі], коли він після мандрів провінціями Куру й Джанґала прийшов до міста, виглядаючи як німий та юродивий дурник?
ПОЯСНЕННЯ: Раніше місто, що нині називається Делі, було відоме як Хастінапура, бо його заснував цар Хасті. Ґосвамі Шукадева, покинувши рідну домівку, блукав, мов юродивий, і тому жителям Хастінапури було нелегко розпізнати його та його піднесене становище. Отже, мудреця визнають не за зовнішністю, а за тим, що він каже. До садгу, великого мудреця, йдуть не по те, щоб бачити його, але щоб слухати від нього. Якщо ж людина не готова слухати садгу, вона не матиме з таких відвідин ніякої користи. Шукадева Ґосвамі був садгу і вмів оповідати про трансцендентні діяння Господа. Він не старався догодити примхливим смакам пересічної людини, не показував, як чарівник, фокусів — його розпізнали тоді, коли він став викладати «Бгаґаватам». Скидаючись на німого божевільного, дурника, він, насправді, був найпіднесеніша трансцендентна особистість.