No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 27

ева кша-матер брахман
нсактасймалтмана
кла прдурабгӯт кле
таіт саудмані йатг

евам  —  так; кша-мате  —  цілковито занурений у думки про Крішну; брахман   —   В’ясадево; на   —   не; сактасйа   —   прив’язаного; амала-тмана  —  цілковито вільного від будь- якого матеріального бруду; кла  —  смерть; прдурабгӯт  —   явила себе; кле  —  свого часу; таіт  —  блискавка; саудмані  —  освітлюючи; йатг  —  немов.

І так, о брахмано В’ясадево, належного часу я, думаючи тільки про Крішну, а тому ні до чого не прив’язаний і повністю вільний від матеріального забруднення, зустрів смерть, як спалах, що невіддільний від блискавки.

ПОЯСНЕННЯ: Цілковито зануритися в думки про Крішну означає очистись від бруду матеріальних прагнень. Багатія не приваблюють дріб’язкові дешеві речі, і так само відданого Господа Крішни, що йому забезпечено вступ до Божого царства, у вічне життя в повному знанні й блаженстві, природно не вабить матеріальний дріб’язок, що, наче тінь реальности чи манекен, не має вічної цінности. Така відсутність цікавости до минущих ціннот є відмітною рисою духовно багатої особистости. Належного часу    —    коли чистий відданий цілковито готовий    —    відбувається раптова зміна тіла, що її прийнято називати смертю. Смерть чистого відданого подібна до блискавки, яку завжди супроводжує спалах світла. Сказати інакше, покидаючи матеріальне тіло, з волі Всевишнього відданий миттєво переходить у тіло духовне. Навіть за життя такий відданий вже не відчуває ніяких прив’язаностей до матеріального, бо його тіло одуховнене, як у вогні стає вогнем розпечене до білого жару залізо.

« Previous Next »