ВІРШ 39
тад асау вадгйат ппа
татйй тма-бандгу-х
бгарту ча віпрійа віра
ктавн кула-псана
тат — тому; асау — ця людина; вадгйатм — буде вбитий; ппа — грішник; татйі — напасник; тма — твоїх; бандгу-х — вбивця синів; бгарту — пана; ча — і; віпрійам — не вдовольнивши; віра — воїне; ктавн — того, хто це зробив; кула-псана — недогарок роду.
Ця людина підступно забила твоїх рідних. Ба більше, він викликав невдоволення і в свого пана. Він — просто недогарок свого роду. Вбий його не вагаючись!
ПОЯСНЕННЯ: Сина Дроначар’ї тут осудливо названо «недогарком свого роду». Дроначар’я мав добре ім’я і зажив великої шани. Хоча він взяв бік ворога, Пандави не стали менше шанувати його, а Арджуна шанобливо привітав його перед початком битви. Отже, Дроначар’ю не було за що засуджувати. Однак його син був істота ница, бо забруднив себе такими вчинками, яких ніколи не зробив би двіджа, двічінароджений представник вищих каст. Ашваттгама, син Дроначар’ї, безжально вбив уві сні п’ятьох синів Драупаді, і це викликало незадоволення навіть його пана Дурйодгани — він зовсім не схвалив підлого вбивства синів Пандав, коли ті спали. Ашваттгама напав на членів Арджуниної сім’ї і тому заслужив, щоб Арджуна покарав його. Того, хто нападає без попередження, вбиває з-за спини, підпалює чужий будинок чи викрадає чужу дружину, шастри засуджують на смерть. Крішна нагадав Арджуні за це, щоб той зважив усе і вчинив, як потрібно.