ВІРШ 36

ПОЯСНЕННЯ: Нашими теперішніми зумовленими очима ми не можемо побачити Верховного Господа Шрі Крішну. Для цього треба змінити бачення через переміну стану свого теперішнього буття, наповнивши його спонтанною любов’ю до Бога. Коли Шрі Крішна власною особою був присутній на Землі, не кожен бачив, що Він є Верховний Господь. Матеріалісти, як то Равана, Хіран’якашіпу, Камса, Джарасандга чи Шішупала, перебували, з погляду матеріальних якостей і надбань, на дуже високому рівні розвитку, проте були нездатні належно оцінити присутність Господа. Навіть якби Господь стояв просто перед нами, ми б не побачили Його, бо не маємо потрібного зору. Якості, потрібні для цього, розвиваються тільки у відданому служінні, а воно починається зі слухання про Господа з належних джерел. «Бгаґавад- ґіта»    —    твір, який знають усюди, і багато людей слухають її, співають, рецитують; але попри це не рідкість, що, навіть розвиваючи такі форми відданого служіння, людина не бачить Господа на живі очі. Причина в тому, що найбільше значення має перший складник    —    шравана. Якщо слухати з належних джерел, то дія виявляється дуже швидко. Люди, проте, звичайно слухають не від авторитетів. Це можуть бути і дуже освічені в академічному розумінні люди, але через те, що вони не дотримуються засад відданого служіння, слухати від них    —    це просто марнувати час. Нерідко трапляється, що такі люди витлумачують тексти відповідно до своїх амбіцій. Тому насамперед слід знайти компетентного й авторизованого оповідача і тоді слухати від нього. Якщо процес слухання досконалий і завершений, то і всі інші форми відданого служіння стають досконалі самі по собі.

Трансцендентні діяння Господа різноманітні, і кожне з них може обдарувати читача бажаними плодами, якщо тільки процес слухання буде досконалим. У «Бгаґаватам» опис діянь Господа починається з Його взаємин із Пандавами. Є також багато Його розваг, пов’язаних із стосунками Господа з асурами тощо. А Десята пісня змальовує піднесені стосунки Господа з Його супутницями-коханими, ґопі, а також з дружинами в Двараці. Господь є абсолютний, а тому все, що Він робить, є однаково трансцендентне за природою. Але буває і так, що, воліючи слухати про стосунки Господа з ґопі, люди вдаються до недостовірного методу слухання. Це є свідоцтвом того, що слухачем рухає хіть, тому істинний оповідач Господніх дій ніколи не заохочує до такого слухання. Починати слухати про діяння Бога-Особи треба від самого початку, в такій послідовності, як вони викладені у «Шрімад-Бгаґаватам» та інших писаннях, і тоді це допоможе слухачеві поступово досягти досконалости. Отже, вважати, що стосунки Господа з Пандавами менш важливі за Його стосунки з ґопі, не можна. Треба завжди пам’ятати: Господь вічно трансцендентний до будь-яких матеріальних прив’язаностей. У всіх згаданих вище стосунках Він є головна постать, і слухати оповіді про Нього, про Його відданих чи про тих, з ким Він б’ється, сприяє нашому духовному піднесенню. Сказано, що Веди й Пурани, як і інші писання, існують, щоб відродити наші втрачені взаємостосунки з Господом. Слухати їх вкрай важливо.