ВІРШ 50
наіно рджа прадж-бгартур
дгарма-йуддге вадго двішм
іті ме на ту бодгйа
калпате сана вача
на — ніколи; ена — гріхи; рджа — царя; прадж-бгарту — того, хто дбає про громадян; дгарма — за праве діло; йуддге — у битві; вадга — убивство; двішм — ворогів; іті — усі вони; ме — для мене; на — не; ту — проте; бодгйа — для задоволення; калпате — призначені для тих, хто врядує; санам — настанови; вача — слова.
Для царя не гріх вбивати, якщо це робиться во ім’я справедливості і щоб забезпечити спокійне життя підданим. Але ця настанова не про мене.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра розважав так: фактично врядував царством не він — це робив Дурйодгана, і робив добре, не завдаючи нікому зла. Отже, думав Юдгіштгіра, він став причиною смерти численних живих істот єдино задля того, щоб здобути для себе царство, відібравши його в Дурйодгани. Масове нищення сталося не у врядуванні державою — ні, причиною було його бажання звеличити себе, а тому, вважав він, відповідальність за всі гріхи лежить на ньому одному.