No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 49

бла-двіджа-сухн-мітра-
піт-бхрт-ґуру-друха
на ме сйн нірайн мокшо
хй апі варшйутйутаі

бла   —   юнаки  ; дві - джа   —   двічінароджені ; сухт   —   доброзичливці; мітра  —  друзі; піт  —  батьки; бгрт  —  брати; ґуру  —  наставники; друха  —  той, хто вбив; на  —  ніколи; ме  —   мені; сйт  —  не буде; нірайт  —  з пекла; мокша  —  звільнення; хі  —  певно; апі  —  хоча; варша  —  роки; айута  —  мільйони; йутаі  —  додані ще.

Я вбив багато юнаків, брахман, доброзичливців, друзів, батьків, наставників і братів. Навіть якби мені довелося прожити мільйони років, я не зміг би відпокутувати своїх дій, що вгонять мене до пекла.

ПОЯСНЕННЯ: Завжди під час війни гине велика кількість неповинних    —    дітей, брахман та жінок, а вбивати їх вважається за найбільший гріх. Усі вони    —    неповинні створіння, і писання забороняють їх вбивати у будь-яких обставинах. Махараджа Юдгіштгіра знав, що загинуло дуже багато людей. Крім того, в битві брали участь його друзі, старші члени родини та предки, що билися на обох сторонах    —    і всі загинули. Думка за цих загиблих жахала його, і він вважав, що піде до пекла на мільйони, ба й мільярди років.

« Previous Next »