ВІРШ 32
вріоттараушго ’дгара ева лобго
дгарма стано ’дгарма-патго ’сйа пшгам
кас тасйа мегра вшаау ча мітрау
кукші самудр ґірайо ’стгі-саґг
вріа — скромність; уттара — верхня; ошга — губа; адгара — підборіддя; ева — поістині; лобга — пожадання; дгарма — релігія; стана — груди; адгарма — безвір’я; патга — шлях; асйа — Його; пшгам — спина; ка — Брахма; тасйа—Його; меграм—статеві органи; вшаау—яєчка; ча— також; мітрау — Мітра-варуни; кукші — крижі; самудр — океани; ґірайа — гори; астгі — костей; саґг — з’єднання.
Скромність — це Його верхня губа, пожадання — Його підборіддя, релігія — груди Господа, а безвір’я — Його спина. Брахмаджі, що породжує всі живі істоти в матеріальному світі, — це статевий орган Господа, а близнюки Мітра-варуни — це Його яєчка. Океан — це Його поперек, а пагорби та гори — кістяк Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь не безособистісний, всупереч хибним уявленням менш розумних мислителів. Навпаки, Він — Верховна Особа, і це підтверджують усі істинні ведичні писання. Однак Його особистість відмінна від усіх наших понять про особистість. У цьому вірші сказано, що Брахмаджі діє як Його статевий орган, а Мітра-варуни — як два Його яєчка. З цього можна зробити висновок, що Він — особа і має всі тілесні органи, проте Його органи відмінні від органів живих істот і мають інші можливості. Тому, коли ми подибуємо описи, які називають Господа безособистісним, це означає, що особистість Господа не відповідає нашим недосконалим уявленням про особистість. Всупереч усім нашим обмеженим поняттям про особистість, Господній особистості можна поклонятися, навіть бачачи пагорби та гори чи океан та небо, — якщо розуміти все це як частини велетенського тіла Господа, вірат-пуруші. Вірат-рупа, яку Господь Крішна показав Арджуні, — це виклик усім безбожникам.