No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 2–7

брахма-варчаса-кмас ту
йаджета брахмаа патім
індрам індрійа-кмас ту
прадж-кма праджпатін

деві мй ту рі-кмас
теджас-кмо вібгвасум
васу-кмо васӯн рудрн
вірйа-кмо ’тха вірйавн

анндйа-кмас тв адіті
сварґа-кмо ’діте сутн
вівн девн рджйа-кма
сдгйн сасдгако вім

йуш-кмо ’вінау девау
пуші-кма ил йаджет
пратішг-кма пурушо
родасі лока-мтарау

рӯпбгікмо ґандгарвн
стрі-кмо ’псара урваім
дгіпатйа-кма сарвеш
йаджета парамешгінам

йаджа йаджед йаас-кма
коа-кма прачетасам
відй-кмас ту ґіріа
дмпатйртга ум сатім

брахма  —  абсолют; варчаса  —  сяйво; кма ту  —  проте той, хто так хоче; йаджета  —  нехай поклоняється; брахмаа  —   Вед; патім  —  повелителеві; індрам  —  цареві райських планет; індрійа-кма ту  —  а хто хоче мати сильні органи чуття; прадж-кма  —  хто хоче мати велике потомство; праджпатін  —  Праджапаті; девім  —  богині; мйм  —  повелительниці матеріального світу ; ту   —   проте ; рі - кма   —   хто прагне бути вродливим; теджа  —  сили; кма  —  хто прагне; вібгвасум  —  богові вогню; васу-кма  —  той, хто прагне багатства; васӯн  —  півбогам Васу; рудрн  —  Рудрам, поширенням Господа Шіви; вірйа-кма  —  той, хто прагне мати міцне тіло; атга   —   тоді ; вірйавн   —   наймогутнішим ; анна - адйа   —   збіжжя; кма  —  хто прагне мати; ту  —  а; адітім  —  Адіті, матері півбогів; сварґа  —  до райських планет; кма  —  хто прагне; адіте сутн  —  синам Адіті; вівн  —  Вішвадеві; девн  —   півбогам ; рджйа - кма   —   хто прагне володіти царством; сдгйн  —  півбогам Садг’я; сасдгака  —  що виконує такі бажання; вім  —  з торговців; йу-кма  —  хто прагне довго жити; авінау  —  двом півбогам, братам Ашвіні; девау  —   двом півбогам; пуші-кма  —  той, хто прагне мати кремезне тіло; ілм  —  землі; йаджет  —  повинен поклонятись; пратішг-кма  —  той, хто прагне слави чи усталеного становища; пуруша  —  такі люди; родасі  —  обрію; лока-мтарау  —  та землі; рӯпа  —  краси; абгікма  —  хто жадає; ґандгарвн  —  жителям планети ґандгарв, що відзначаються вродою та вмінням співати; стрі-кма  —  той, хто хоче мати добру дружину; апсара урваім  —  куртизанкам з небесного царства; дгіпатйа-кма  —  той, хто бажає влади над іншими; сарвешм  —  всі; йаджета  —  повинен поклонятися; парамешгінам—Брахмі, повелителеві всесвіту; йаджам—  Богові - Особі ; йаджет   —   повинен поклонятися ; йаа - кма  —  хто прагне стати знаменитим; коа-кма  —  той, хто хоче мати хороший рахунок в банку; прачетасам  —  скарбникові небес Варуні; відй-кма ту  —  а хто хоче освіти; ґіріам  —  повелителю Гімалаїв, Господеві Шіві; дмпатйа- артга  —  а хто хоче успішного шлюбу; умм сатім  —  доброчесній дружині Господа Шіви, Умі.

Той, хто прагне поринути у безособистісне сяйво брахмаджйоті, повинен поклонятися повелителю Вед [Господеві Брахмі або вченому жерцю Бріхаспаті ] , той, хто прагне мати велику статеву силу, повинен поклонятися цареві небес Індрі, а той, хто хоче доброго потомства, повинен поклонятися великим прародителям Праджапаті. Хто шукає прихильности долі, повинен поклонятися Дурґадеві, яка наглядає за матеріальним світом. Той, хто хоче великої могутности, повинен поклонятися вогневі, а той, кого цікавлять тільки гроші, повинен поклонятися Васу. Щоб стати великим героєм, треба поклонятися Рудрам, втіленням Господа Шіви. Той, хто хоче мати великі запаси збіжжя, повинен поклонятися Адіті, а хто хоче потрапити на райські планети, повинен поклонятися її синам. Той, хто бажає правити земним царством, повинен поклонятися Вішвадеві, а той, хто прагне зажити слави між людей,    —    півбогам Садг’я. Той, кому хочеться прожити довге життя, повинен поклонятися півбогам Ашвіні-кумарам, а той, хто бажає мати міцне тіло, повинен поклонятися землі. Той, хто прагне посідати усталене становище, повинен поклонятися землі разом з обрієм. Той, хто хоче бути вродливим, повинен поклонятися гарним на вроду жителям планети ґандгарв, а той, хто прагне мати хорошу дружину, повинен поклонятися куртизанкам з небесних планет    —    апсарам та Урваші. Той, хто хоче панувати над іншими, повинен поклонятися Господеві Брахмі, повелителю всесвіту. Той, хто прагне гучної слави, повинен поклонятися Богові-Особі, а хто хоче мати великі статки, повинен поклонятися півбогові Варуні. Той, хто бажає глибокої освічености і вчености, повинен поклонятися Господу Шіві, а той, хто прагне щастя в шлюбі, повинен поклонятися богині Умі, дружині Господа Шіви.

ПОЯСНЕННЯ: Існують різні типи поклоніння, призначені для різних людей, що прагнуть успіху в тій чи іншій сфері. Живучи в матеріальному світі, зумовлена душа не має змоги насолоджуватися всіма матеріальними втіхами, однак поклоніння тому чи іншому півбогові може дарувати їй успіх у відповідній сфері життя, за що йдеться у цих віршах. Так, Равана досягнув великої могутности, поклоняючись Господу Шіві; щоб задовольнити Господа Шіву, Равана підносив йому відрубані голови. Завдяки милості Господа Шіви Равана набув такої могутности, що його боялися всі півбоги. Тільки коли він кинув виклик Богові-Особі Шрі Рамачандрі, сам накликавши на себе згубу, його силі прийшов кінець. Іншими словами, всі люди, які прагнуть усіх чи деяких матеріальних втіх, тобто затяті матеріалісти, назагал бідні на розум. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (7.20), де сказано, що люди, які не мають крихти здорового глузду або в яких ілюзорна енерґія майі відібрала розум, прагнуть всіляких матеріальних утіх і задля цього вшановують когось із півбогів або намагаються під гаслом наукового проґресу розвивати матеріальну цивілізацію. А насправді треба шукати розв’язку проблеми народження, смерти, старости та хвороб    —    ось де справжня проблема матеріального світу. Ніхто не хоче народжуватись у невідомих умовах, втрачаючи все, що йому належало з народження, ніхто не хоче вмирати, ніхто не хоче ставати старим чи немічним, ніхто не хоче хворіти. Але ці проблеми не може усунути ні милість якогось півбога, ні так званий поступ матеріальної науки. «Бгаґавад-ґіта», а також «Шрімад-Бгаґаватам», вказують, що такі менш розумні люди не мають і крихти здорового глузду.

Шукадева Ґосвамі сказав, що серед 8 400 000 видів живих істот людська форма життя дуже рідкісна і цінна. А серед людей, яких не так багато порівняно з іншими видами життя, ще менше тих, що здатні збагнути проблеми матеріального життя. І вже тільки лічені розуміють усю цінність «Шрімад- Бгаґаватам»    —    твору, що містить послання Господа та Його чистих відданих. Смерть невідворотна, її не втече ні мудрий, ні дурень. Але коли Ґосвамі звертається до Махараджі Парікшіта, він називає його маніші, тобто людиною високорозвинутого розуму , тому що перед лицем смерти Махараджа Парікшіт відрікся від матеріальних насолод і цілковито віддався лотосовим стопам Господа, взявшись слухати Його послання від достойного оповідача, Шукадеви Ґосвамі. На противагу цьому жадання матеріальної насолоди і зусилля здобути її гідні осуду. Такі поривання    —    наче наркотик, яким себе задурманює деґрадоване суспільство. Розумні люди не повинні піддаватись таким жаданням    —    вони повинні старатись віднайти вічне життя, яке чекає на того, хто повертається додому, до Бога.

« Previous Next »