ВІРШ 9
рджйа-кмо манӯн девн
нірті тв абгічаран йаджет
кма-кмо йаджет сомам
акма пуруша парам
рджйа-кма — хто хоче заволодіти імперією чи царством; манӯн — Ману, напівутіленням Бога; девн — півбогам; ніртім — демонам; ту — однак; абгічаран — прагнучи перемоги над ворогом; йаджет — треба поклонятися; кма-кма — той, хто прагне чуттєвої насолоди; йаджет — повинен поклонятися; сомам — півбогові Чандрі; акма — той, хто не прагне задоволення жодних матеріальних бажань ; пурушам — Верховному Богові-Особі; парам — Всевишньому.
Той, хто прагне володіти царством чи імперією, повинен поклонятись Ману. Хто хоче перемоги над ворогами, повинен поклонятися демонам, а той, хто бажає чуттєвої насолоди, повинен поклонятися Місяцеві. Але той, хто не бажає ніяких матеріальних насолод, повинен поклонятись Верховному Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Звільнена людина в усіх насолодах, перелічених вище, не бачить нічого вартого уваги. Матеріальні втіхи приваблюють тільки тих, хто зумовлений матеріальними ґунами зовнішньої енерґії. Іншими словами, трансценденталіст не прагне задовольнити якісь матеріальні бажання, натомість матеріаліст прагне задовольнити дуже багато найрізноманітніших бажань. Господь чітко сказав, що матеріалісти, які, прагнучи матеріальної насолоди, запобігають ласки різних півбогів (як описано вище), через свою неспроможність панувати над чуттями віддаються безглуздій діяльності. Отже, треба відкинути будь-які бажання матеріального задоволення і, сягнувши по розум, поклонятися Верховному Богові-Особі. Ватажки нетямущих людей ще більш безголові за свою паству, тому що відкрито проголошують безглузді речі, запевняючи, що можна поклонятися будь-якому півбогові і досягнути однакового для всіх результату. Такого роду повчання не тільки суперечать вченню «Бгаґавад-ґіти» та «Шрімад-Бгаґаватам», а й просто безглузді. Вони так само безглузді, як запевнення в тому, що, хоч би який квиток ми купили, ми дістанемось до одного й того самого місця. Якщо ми купили квиток з Делі до Бароди, нас не завезуть у Бомбей.
У цьому вірші чітко сказано, що для переповнених всілякими бажаннями людей існує багато різних форм поклоніння, але той, хто вільний від бажань матеріальної насолоди, повинен поклонятися Верховному Господеві, Шрі Крішні, Богові- Особі. І таке поклоніння називається відданим служінням. Виконувати чисте віддане служіння означає служити Господу без найменшої тіні матеріальних бажань: без бажання насолоджуватись плодами своєї діяльности і без бажання будувати свої філософські теорії. Для того щоб сповнити свої матеріальні бажання, можна поклонятись Верховному Господеві, і це, як пояснює наступний вірш, дасть результат, якісно відмінний від результату поклоніння півбогам. Зазвичай Господь не задовольняє матеріальних бажань, метою яких є чуттєва насолода, проте тим, хто Йому поклоняється, Він Сам дарує всі матеріальні благословення, тому що зрештою Його віддані звільняються від бажань матеріальної насолоди. Отже, випливає висновок, що бажання матеріальної насолоди треба звести до мінімуму і для цього треба поклонятись Верховному Богові-Особі, названому тут парам — тим, хто поза матеріальним світом. Шріпада Шанкарачар’я теж сказав: нрйаа паро ’вйактт — Верховний Господь перебуває поза межами матеріального буття.