No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 10

нбхер асв шабга са судеві-сӯнур
йо ваі чачра сама-дґ джаа-йоґа-чарйм
йат прамахасйам шайа падам мананті
свастга пранта-караа парімукта-саґа

нбге  —  Махараджею Набгі; асау  —  Бог-Особа; шабга  —   Рішабга; са  —  став; судеві  —  Судеві; сӯну  —  син; йа  —  хто; ваі  —  безперечно; чачра  —  виконував; сама-дк  —  врівноважений ; джаа   —   матеріальну ; йоґа - чарйм   —   йоґу ; йат   —    яка; прамахасйам  —  найвищий рівень досконалости; шайа  —  просвітлені мудреці; падам  —  становище; мананті  —   визнають; свастга  —  утверджений у собі; пранта  —  зупинені; караа  —  матеріальні чуття; парімукта  —  абсолютно вільний; саґа  —  від матеріальної скверни.

Господь з’явився як син Судеві, дружини царя Набгі. Його звали Рішабгадева. Він практикував матеріалістичну йоґу, яка цілковито врівноважує розум. Крім того, рівень цієї практики    —    коли людина втверджена у собі й цілковито задоволена    —    визнають за найвищий рівень звільнення.

ПОЯСНЕННЯ: До переліку багатьох містичних методів самоусвідомлення, які визнають авторитети, входить і джада- йоґа. Практика джада-йоґи вимагає від людини навчитися кам’яної безчуттєвости і не реаґувати на жодні матеріальні чинники. Щоб бути як камінь, байдужим до всіх зовнішніх впливів та подразників, джада-йоґдобровільно терпить усілякі тілесні муки. Один із самокатувальних методів, до яких вдаються ці йоґи,    —    виривати на голові волосся, не вдаючись до бритви чи чогось іще. Однак справжня мета, що стоїть за практикою джада-йоґи,    —    це звільнитися від усіх матеріальних прив’язаностей і міцно втвердитись у собі. Наприкінці життя імператор Рішабгадева блукав світом, наче німий безумець, не звертаючи жодної уваги на те, якої наруги зазнає його тіло. Бачачи його просто як голого божевільного волоцюгу з довгим волоссям і бородою, вбогі розумом люди та діти на вулиці плювали на нього і мочились на його тіло. Нерідко Рішабгадева довго лежав нерухомо, навіть у власних випорожненнях. Але його випорожнення розливали довкола аромат запашних квітів, і святий розпізнав би в ньому парамахамсу, людину на найвищому рівні досконалости. Однак той, хто не спроможний надати своїм випорожненням квіткового аромату, не повинен імітувати імператора Рішабгадеву. Практикувати джада-йоґудоступно таким, як Рішабгадева, та іншим на тому ж рівні досконалости, однак звичайній людині цей винятковий метод не до снаги.

Істинна мета джада-йоґи, як згадано у цьому вірші, полягає в опануванні чуттів (пранта-караа). Будь-яка йоґа, хоч би як вона називалась, призначена приборкати непокірливі матеріальні чуття і таким чином підготувати людину до самоусвідомлення. Джада-йоґа не має великої практичної цінности, а за нашої доби і поготів. Натомість бгакті-йоґа цілком доступна, тому що вона призначена саме для цієї епохи. Простий метод бгакті-йоґи    —    слухати з належного джерела, з «Шрімад-Бгаґаватам»,    —    допровадить людину до найвищої йоґічної досконалости.

Рішабгадева був син царя Набгі та внук царя Аґнідгри, а його сином був Махараджа Бгарата, за іменем якого земну планету названо Бгарата-варша. Матір Рішабгадеви звали також Мерудеві, хоча в цьому вірші назване її інше ім’я, Судеві. Дехто висуває думку, що Судеві була інша дружина царя Набгі, однак деінде царя Рішабгадеву названо сином Мерудеві, і з цього випливає, що Мерудеві та Судеві    —    одна особа під двома іменами.

« Previous Next »