ВІРШ 11
сатре мамса бгаґавн хайа-іраштго
скшт са йаджа-пурушас тапанійа-вара
чгандомайо макгамайо ’кгіла-деваттм
вчо бабгӯвур уаті васато ’сйа наста
сатре—на церемонії жертвопринесення; мама—моїй; са — з’явився ; бгаґавн — Бог-Особа ; хайа-іраш — з конячою головою ; атга — таким чином ; скшт — безпосередньо; са — Він; йаджа-пуруша — той, хто насолоджується жертвопринесеннями; тапанійа — золотавого; вара — кольору; чганда-майа — уособлені гімни Вед; макга-майа — уособлені жертвопринесення; акгіла — все суще; деват-тм — душа півбогів; вча—звуки; бабгӯву—було чути; уаті — дуже приємні для вуха ; васата — з диханням ; асйа — Його; наста — ніздрів.
Під час жертвопринесення , яке виконував я [ Брахма ], Господь втілився як Хаяґріва. Він — уособлення жертвопринесень, і Його тіло золотаве. Крім того, Він — уособлені Веди і Наддуша всіх півбогів. У віддиху Його ніздрів звучали всі втішні для слуху ведичні гімни.
ПОЯСНЕННЯ: Ведичні гімни головно використовують у жертвопринесеннях корисливі трудівники, які задля досягнення своїх плодів стараються задовольнити також і півбогів. Однак Господь уособлює всі жертвопринесення і ведичні гімни. Тому віддавшись безпосередньо Самому Господеві, відданий само собою здобуває всі плоди жертвопринесень і задовольняє всіх півбогів. Якщо віддані й не виконують ніяких жертвопринесень і не запобігають ласки півбогів ведичними обрядами, вони все одно перебувають на вищому рівні, ніж корисливі трудівники чи шанувальники півбогів.