ВІРШ 30
хіта йад йад упабандгм амушйа мт
улба сутасйа на ту тат тад амушйа мті
йадж джмбгато ’сйа вадане бгуванні гопі
савікшйа акіта-ман пратібодгітсіт
ґхіта — бравши; йат йат — хоч які; упабандгам — мотузки, щоб зв’язати; амушйа — Його; мт — мати; улбам — мотузки; сутасйа — свого сина; на — не; ту — проте; тат тат — знову й знову ; амушйа — Його ; мті — вистачало довжини; йат — те, що; джмбгата — відкривши рота; асйа — Свого ; вадане — в роті; бгуванні — світи; ґопі — пастушка; савікшйа — побачивши; акіта-ман — засумнівалась ; пратібодгіт — повірила в протилежне ; сіт — стало.
Коли пастушка [Крішнина названа мати, Яшода] намагалась зв’язати синові руки, мотузка, скільки Яшода не доточить, щоразу виявлялась закоротка і врешті-решт вона вже втратила надію. Тоді Господь Крішна розтулив Свої вуста і мати побачила в Його роті усі всесвіти. Таке видиво навіяло їй на думку сумніви, але потім вона все-таки розцінила містичну природу свого сина по-своєму.
ПОЯСНЕННЯ: Якось Крішна Своїми пустощами розсердив Свою матір, і Яшода вирішила на кару непосидючому синові зв’язати Його. Але якої мотузки вона не візьме і скільки не доточить — все не ставало, щоб перев’язати Господа. В утомі вона вже опустила руки, коли Господь відкрив рота, і в ньому любляча матінка побачила усі всесвіти. Це видовище вразило її, але з глибокої любови до Крішни вона заспокоїла себе думкою, що Всемогутній Бог Нараяна завжди милостиво піклується про її сина і захищає Його від усіх небезпек, які без кінця спадають на Нього. Через глибоку любов до Крішни вона не могла припустити думки, що її рідний син і є Сам Нараяна, Бог-Особа. Так діє йоґамайа, внутрішня енерґія Верховного Господа, яка дбає про досконалий перебіг усіх ігор Господа з Його різними відданими. Хто ще здатний на такі чудеса, як не Бог?