ВІРШ 53

ПОЯСНЕННЯ: Науковий підхід до серйозного вивчення певного предмету не має нічого спільного з фанатичним сентименталізмом. Фанатики та невігласи іноді вважають Господню діяльність, пов’язану з Його зовнішньою енерґією, не гідною їхньої уваги і проголошують себе втаємниченими учасниками дій внутрішньої енерґії Господа. Однак насправді всі Господні діяння    —    і у сфері зовнішньої енерґії, і у сфері внутрішньої    —    однаково цінні. Ба більше, тим, хто ще не звільнився остаточно з лабет зовнішньої енерґії Господа, слід реґулярно слухати з відданістю про дії Господа, пов’язані з Його зовнішньою енерґією. Вони не повинні нерозважно братися відразу до розповідей про діяльність Господа в Його внутрішній енерґії, відчувши нечисту цікавість до Господніх розваг у внутрішній енерґії, як ось раса-ліла. Поверхові оповідачі «Бгаґаватам» дуже охочі поговорити про Господні діяння у внутрішній енерґії, а псевдовіддані, любителі матеріальних чуттєвих насолод, пнуться про це послухати, немов справжні звільнені душі. Таким чином вони падають ще нижче, цілковито заплутуючись у путах зовнішньої енерґії.

Дехто з таких людей вважає, що слухати про Господні розваги означає слухати про Його розваги з ґопі чи про те, як Господь підняв пагорб Ґовардгана, і цілковито уникає описів пуруша-аватар, Господніх довершених поширень та Їхніх розваг із творенням, підтриманням та знищенням матеріальних світів. Але чистий відданий знає, що між діяннями Господа немає відмінности    —    чи Він танцює в раса-лілі, чи Він творить, підтримує або руйнує матеріальний світ. А описи таких Господніх діянь, як діяння пуруша-аватар, насамперед призначені для тих, хто перебуває в лабетах зовнішньої енерґії. Бесіди про раса-лілу та інші потаємні ігри призначені для душ звільнених, але не для зумовлених. Тож зумовленим душам слід шанобливо й віддано слухати про Господні розваги у зовнішній енерґії, і це їм даватиме таке саме благо, яке на рівні звільнення дають оповіді про раса-лілу. Зумовленій душі не слід імітувати звільнених душ. Господь Чайтан’я ніколи не слухав про раса-лілу в товаристві звичайного люду.

Викладаючи науку про Бога, «Шрімад-Бгаґаватам» у перших дев’яти Піснях підготовує слухача до сприйняття Десятої пісні. Докладніше за це йтиметься в останній главі цієї Пісні, а в Третій пісні    —    ще докладніше. Тому чистий відданий Господа повинен починати читати чи слухати «Шрімад-Бгаґаватам» із самого початку, а не з Десятої пісні. Нас не раз прохали деякі так звані віддані взятися одразу до Десятої пісні, однак ми не зробимо цього. Ми хочемо представити «Шрімад-Бгаґаватам» так, як має бути представлена наука про Бога, а не для чуттєвої втіхи зумовлених душ. Це забороняють великі авторитети, як сам Шрі Брахмаджі. Читаючи і слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам» як науковий твір, зумовлені душі вийдуть із-під впливу ілюзорної енерґії, що виявляється в чуттєвій насолоді, і поступово піднімуться на вищий рівень трансцендентного знання.