No edit permissions for Ukrainian

44

аджасйа джанмотпатга-нанйа
кармй акартур ґрахайа пусм
нанв анйатг ко ’рхаті деха-йоґа
паро ґунм ута карма-тантрам

аджасйа  —  ненародженого; джанма  —  з’явлення; утпатга-нанйа  —  задля знищення непокірливих; кармі  —  діяння; акарту  —  того, хто не змушений нічого робити; ґрахайа  —  взяти; пусм  —  всіх людей; нану анйатг  —  інакше; ка  —  хто; архаті  —  заслуговує; деха-йоґам  —  зв’язок із тілом; пара  —  трансцендентний; ґунм  —  до трьох ґун природи; ута  —  що вже й казати; карма-тантрам  —  про закон зв’язку дії та наслідків.

Господь з’являється в цьому всесвіті для того, щоб винищити лиходіїв, що порушують лад у суспільстві. Дії Господа трансцендентні й покликані просвітити людство. Окрім цього, навіщо Господу, трансцендентному до всіх матеріальних якостей, народжуватись на землі?

ПОЯСНЕННЯ: івара парама кша сач-чід-нанда-віґраха («Брахма-самхіта» 5.1)    —    форма Господа вічна, сповнена блаженства і знання. Отже Його так зване народження лише здається народженням. Так само нам здається, що сонце з’являється на східному виднокраї. Господь, на відмінну від звичайних живих істот, народжується не під впливом матеріальної природи і наслідків колишніх вчинків. Його вчинки і діяння    —    це ні від чого не залежні розваги і не викликають жодних реакцій матеріальної природи. У «Бгаґавад-ґіті» (4.14) сказано:

на м кармі лімпанті
на ме карма-пгале спх
іті м йо ’бгіджнті
кармабгір на са бадгйате

Закон карми, що його Господь встановлює для живих істот, на Нього Самого не впливає. До того ж, Господь вільний від бажання Своїми діями поліпшити Своє становище, як цього прагнуть звичайні живі істоти. Звичайні істоти трудяться задля того, щоб поліпшити своє зумовлене життя. Але Господь уже сповнений усього багатства, сили, слави, краси, знання і зреченості. Чого Йому ще залишається бажати? Ніхто не може перевершити Його в жодній з Його надзвичайних якостей, отож Йому немає анінайменшої потреби прагнути що-небудь поліпшити. Треба завжди розуміти відмінність між діями Господа і звичайних живих істот. Тільки так можна збагнути трансцендентне становище Господа. Той, хто усвідомив трансцендентність Господа, може стати Господнім відданим і відразу ж звільнитися від усіх наслідків своїх колишніх вчинків. В писаннях сказано: кармі нірдахаті кінту ча бгакті-бгджм,    —    Господь зменшує або й повністю усуває вплив наслідків колишніх вчинків відданого («Брахма-самхіта» 5.54).

Кожен повинен схилятись перед діяннями Господа і насолоджуватись їхнім описом. Його діяння призначені привабити звичайну людину до Господа. Господь завжди підтримує і захищає відданих, і це може привабити звичайних людей    —    корисливих трудівників чи шукачів звільнення. Корисливі трудівники мають змогу здобути свої жадані плоди завдяки відданому служінню. Так само й шукачі звільнення можуть досягнути своєї мети віддано служачи Господу. Віддані не прагнуть ні насолоди плодами своєї діяльності, ні тої чи іншої форми звільнення. Вони просто насолоджуються описами надлюдських діянь Господа, слухаючи про те, як Він ще в дитинстві підняв пагорб Ґовардгана чи вбив демоницю Путану. Господь являє Свої подвиги для того, щоб привабити всіх людей: і кармі, і ґ’яні, і бгакт. А що Він трансцендентний до всіх законів карми, Він ніколи не прибирає ілюзорних форм майі, що їх проти своєї волі змушені приймати звичайні живі істоти, зв’язані путами своїх вчинків та їхніх наслідків.

Ще одна ціль появи Господа, другорядна за своїм значенням, полягає в тому, щоб знищити асурів, які не рахуються ні з якими законами, і покласти край безглуздій атеїстичній пропаґанді, яку влаштовують люди невеликого розуму. Асури, яких Господь вбиває, з Його ласки здобувають звільнення. Прихід Господа завжди сповнений глибокого значення і докорінно відрізняється від народження звичайних людей. Якщо навіть чисті віддані не зв’язані матеріальним тілом, то Господь, що з’являється такий, який Він є, у Своїй формі сач-чід-ананда, і поготів не знає ніяких обмежень матеріальної форми.

« Previous Next »