4
санака ча сананда ча
сантанам атгтмабгӯ
санат-кумра ча мунін
нішкрійн ӯрдгва-ретаса
санакам — Санаку; ча — також; санандам — Сананду; ча — і; сантанам — Санатану; атга — потім; тма-бгӯ — самоявлений Брахма; санат-кумрам — Санат-кумару; ча — також; мунін — великих мудреців; нішкрійн — цілковито вільних від корисливої діяльності; ӯрдгва-ретаса — чиє сім’я тече вгору.
Спочатку Брахма створив чотирьох великих мудреців: Санаку, Сананду, Санатану й Санат-кумару. Їхнє сім’я текло догори, завдяки чому вони піднялися на дуже високий рівень духовного розвитку, і тому ніхто з них не хотів братися до матеріалістичної діяльності.
ПОЯСНЕННЯ: Хоча з огляду на потреби живих істот, яким згідно з волею Господа судилося жити в невігластві, Брахма створив принципи невігластва, ця невдячна робота не дала йому задоволення. Тому він створив чотири принципи знання: санкг’ю, або емпіричну філософію, яка аналітично досліджує природу матеріального світу, йоґу, або містичну практику, яка вивільняє чисту душу з рабства матерії, вайраґ’ю, або повне відречення від матеріальних насолод, яке дає змогу піднятися до вершин духовного знання, і тапас, або різні форми добровільної аскези, призначеної для духовного самовдосконалення. Брахма створив чотирьох великих мудреців: Санаку, Сананду, Санатану і Санату, — щоб довірити їм ці чотири принципи духовного розвитку. Ці мудреці заснували свою духовну школу, або сампрадаю, що стала відома як Кумара-сампрадая, чи, згодом, як Німбарка-сампрадая. Мета цієї сампрадаї — розвиток бгакті. Всі ці великі мудреці стали великими відданими, бо без відданого служіння Богові-Особі неможливо досягнути успіху в жодній формі духовної практики.