31
сва-дашрайоддгтйа махі німаґн
са уттгіта саруруче расй
татрпі даітйа ґадайпатанта
сунбга-сандіпіта-тівра-манйу
сва-дашрай — Своїми іклами; уддгтйа — піднявши; махім — Землю; німаґнм — занурену; са — Він; уттгіта — піднімаючись; саруруче — зачаровував; расй — з води; татра — там; апі — також; даітйам — демону; ґадай — булавою; патантам — що нападав на Нього; сунбга — диск Крішни; сандіпіта — осяйний; тівра — лютий; манйу — гнів.
Господь Вепр завиграшки підхопив Землю на Свої ікла і підняв її з води. Його вигляд зачаровував. Коли на Нього напав демон [Хіран’якша], Господь, чий гнів горів, наче диск Сударшана, убив демона в одну мить.
ПОЯСНЕННЯ: Згідно з Шрілою Джівою Ґосвамі, у ведичних писаннях ідеться про два втілення Господа Варахи (Вепра): після потопу в епоху Чакшуша і після потопу в епоху Сваямбгува. Це втілення вепра, за яке йдеться тут, сходило після всесвітнього знищення в епоху Сваямбгуви, коли всі планети, за винятком найвищих (Джана, Махар та Сат’я), занурилися в води потопу. Прихід цього втілення вепра могли спостерігати жителя згаданих вище планет. Шріла Вішванатга Чакраварті вважає, що мудрець Майтрея об’єднав у своїй розповіді події з обох епох, за яких Господь приходив у подобі вепра, і описав Відурі два втілення відразу.