36
срак туа сіт срува іа нсайор
іодаре чамас кара-рандгре
прітрам сйе ґрасане ґрахс ту те
йач чарваа те бгаґаванн аґні-хотрам
срак — жертовна таця; туе — на язику; сіт — є; срува — інша жертовна таця; іа — Господи; нсайо — ніздрів; і — тарілка; ударе — в животі; чамас — ще одна жертовна таця; кара-рандгре — у вушних отворах; прітрам — так звана таця Брахми; сйе — в роті; ґрасане — в горлі; ґрах — так звані таці сома; ту — але; те — Твоє; йат — що; чарваам — жування; те — Твоє; бгаґаван — Господи; аґні-хотрам — прийняття їжі через присвячений Тобі жертовний вогонь.
Господи, Твій язик — це жертовна таця, Твої ніздрі — інший різновид жертовної таці, Твій живіт — це тарілка для прийняття жертовної їжі, а ще одна жертовна таця — це Твої вушні отвори. Твій рот — це жертовна таця Брахми, Твоє горло — це жертовна таця сома, а все, що Ти жуєш — це аґні-хотра.
ПОЯСНЕННЯ: Веда-ваді обстоюють, що немає нічого вищого за Веди і за згадані там жертвопринесення. Нещодавно у своїй громаді вони запровадили закон, згідно з яким вони повинні щодня відправляти жертвопринесення. Задля цього вони просто запалюють невеличке багаття і приносять йому в жертву все, що їм спаде на думку, не дбаючи про визначені у Ведах суворі правила жертвопринесення. Як видно з ведичних приписів, для жертвопринесення потрібен цілий ряд різних таць, як оце срак, срува, бархіс, чатур-хотра, іда, чамаса, прашітра, ґраха та аґні-хотра. Неможливо отримати плоди жертвопринесення, якщо не дотримуватися ретельно всіх його правил. За цієї епохи практично немає умов для того, щоб виконувати жертвопринесення згідно з усіма приписами. Тому писання не рекомендують за епохи Калі таких жертвопринесення, чітко зазначаючи, що за цієї епохи треба виконувати тільки санкіртана-яґ’ю, і ніякі інші яґ’ї. Втілення Верховного Господа називають Яґ’єшварою, тому людина, яка не шанує Господні втілення, не може досконало виконувати жертвопринесення. Іншими словами, суть усіх жертвопринесень полягає в тому, щоб віддатися під притулок Господа і служити Йому. Це стає цілком зрозумілим із цих віршів. Різні жертовні таці відповідають різним частинам Господнього тіла. В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» виразно сказано, що люди повинні виконувати санкіртана-яґ’ю для задовольнення Господа, який за цієї епохи втілився як Шрі Чайтан’я Махапрабгу. Це обов’язкова умова для того, щоб досягнути результату яґ’ї.