No edit permissions for Ukrainian

20

йм рітйендрійртін
дурджайн ітаррамаі
вайа джайема хелбгір
дасйӯн дурґа-патір йатг

йм  —  в якої; рітйа  —  беручи притулок; індрійа  —  чуття; артін  —  вороги; дурджайн  —  важкоздоланні; ітара  —  всіма іншими, крім сімейних людей; рамаі  —  суспільними укладами; вайам  —  ми; джайема  —  здолаємо; хелбгі  —  легко; дасйӯн  —  загарбників; дурґа-паті  —  командир фортеці; йатг  —  як.

Як воєначальник, захищений мурами фортеці, легко перемагає напасників, так само чоловік під захистом дружини може перемогти чуття, з якими не можуть впоратися представники інших життєвих укладів.

ПОЯСНЕННЯ: Серед чотирьох укладів людського суспільства    —    брахмачарі, або учнів, ґріхастг, або сімейних, ванапрастг, що відійшли від справ, і санн’ясі, що зреклися світу,    —    тільки сімейна людина перебуває в повній безпеці. Чуття вважають за грабіжників, що нападають на фортецю тіла. Дружину вважають за воєначальника, що командує фортецею, і тому, коли чуття атакують тіло, тільки дружина рятує його від повної руїни. Жива істота не може не відчувати статевого потягу, але коли в чоловіка є законна дружина, він має захист від своїх ворогів    —    чуттів. Чоловік, який має хорошу дружину, не буде порушувати лад у суспільстві, збезчещуючи цнотливих дівчат. Без законної дружини чоловік стає останнім розпусником і порушує спокій усього суспільства, якщо тільки він не пройшов вишкіл як брахмачарі, ванапрастга чи санн’ясі. Не отримавши суворого і систематичного вишколу згідно з правилами брахмачар’ї під проводом досвідченого духовного вчителя і не розвинувши учнівської покори, так званий брахмачарі неодмінно впаде жертвою статевого потягу. Історії відомо скільки завгодно випадків падіння, при чому падали навіть такі великі йоґи, як Вішвамітра. Однак ґріхастгу рятує вірна дружина. Статеве життя    —    це причина матеріального рабства, тому в в трьох ашрамах воно заборонене і дозволене тільки в ґріхастга-ашрамі. А ґріхастги зобов’язані створювати першорядних брахмачарі, ванапрастг та санн’ясі.

« Previous Next »