32
мунайа ӯчу
ко вм іхаітйа бгаґават-парічарйайоччаіс
тад-дгармі нівасат вішама свабгва
тасмін пранта-пуруше ґата-віґрахе в
ко втмават кухакайо паріаканІйа
мунайа — великі мудреці; ӯчу — сказали; ка — хто; вм — ви двоє; іха — на Вайкунтзі; етйа — досягнувши; бгаґават — Верховного Бога-Особи; парічарйай — служінням; уччаі — колишньою праведною діяльністю; тат-дгармім — відданих; нівасатм — жителів Вайкунтги; вішама — невідповідна; свабгва — свідомість; тасмін — Верховного Господа; пранта-пуруше — вільного від турбот; ґата-віґрахе — що не має ворогів; вм — вас двох; ка — хто; в — чи; тма-ват — як ви; кухакайо — лицемірних; паріаканІйа — не гідні довіри.
Мудреці сказали: Хто ці двоє, що проявляють настільки невластиву для Вайкунтги свідомість, хоча служать Самому Господу і, посідаючи таке високе становище, повинні були б мати такі самі якості, як і Господь? Як трапилося, що ці двоє живуть на Вайкунтзі? Хіба ж до Божого царства може увійти якийсь ворог? Верховний Бог-Особа ворогів не має. Хто може мати злобу на Нього? Мабуть, ці двоє — самозванці і тому підозрюють, що інші такі самі, як вони.
ПОЯСНЕННЯ: Жителів Вайкунтги відрізняє від жителів матеріальних планет те, що на Вайкунтзі всі жителі служать Самому Господу і наділені всіма Його достоїнствами. Згідно з аналізом великих знавців, коли зумовлена душа досягає звільнення і стає відданим, вона може розвинути в собі до дев’яноста дев’яти відсотків достоїнств Господа. Тому не може бути й мови, щоб на планетах Вайкунтги хтось із жителів тримав зло на Господа. У матеріальному світі піддані, трапляється, вороже ставляться до керівника держави, але для Вайкунтги така свідомість зовсім невластива. На Вайкунтгу не може потрапити, не розвинувши в собі всі хороші якості. А основа всіх достоїнств — це підпорядкувати себе Верховному Богові-Особі. Отож, коли мудреців не пустили до палацу, їх дуже здивувала поведінка двох брамників, не схожа на поведінку інших жителів Вайкунтглоки. Хтось може сказати, що сторожа зобов’язана перевіряти, хто має право ввійти до палацу, а хто ні. Однак в даному випадку цей арґумент не має підстав, бо на Вайкунтгу може потрапити тільки той, хто свою свідомість до останку присвятив на служіння Верховному Господу. Жодній особі, вороже налаштованій до Господа, не вдасться проникнути в світ Вайкунтглоки. Виходячи з цього, Кумари зробили висновок, що брамники могли зупинити їх тільки через одну причину — власну нещирість.