No edit permissions for Ukrainian

11

йе брхман майі дгій кшіпато ’рчайантас
тушйад-дгда сміта-судгокшіта-падма-вактр
вйнурґа-калайтмаджавад ґанта
самбодгайантй ахам івхам упхтас таі

йе  —  які; брхман  —  брахмани; майі  —  в Мені; дгій  —  інтелектом; кшіпата  —  промовляючи дошкульні слова; арчайанта  —  шанують; тушйат  —  з радісним; хда  —  серцем; сміта  —  усміхнені; судг  —  нектар; укшіта  —  вологі; падма  —  лотосові; вактр  —  обличчя; вй  —  словами; анурґа-калай  —  ніжними; тмаджа-ват  —  як сина; ґанта  —  прославляють; самбодгайанті  —  втішають; ахам  —  Я; іва  —  як; ахам  —  Я; упхта  —  підкорений; таі  —  ними.

Натомість той, хто з радістю в серці й милим усміхом на лотосовому обличчі вшановує брахманів, навіть коли ті його сварять дошкульними словами, завойовує Моє серце. Вони дивляться на брахманів, як на Мене Самого, і завжди намагаються вмилостивити їх лагідною мовою та хвалою, як син намагається заспокоїти розгніваного батька чи як Я намагаюся заспокоїти вас.

ПОЯСНЕННЯ: У ведичних писаннях наведено багато історій, в яких можна відзначити, що, навіть коли брахмани чи вайшнави сердито проклинаються якусь людину, та не вважає, що має право відповідати їм тим самим. Наприклад, коли великий мудрець Нарада прокляв синів Кувери, ті не пробували відімстити йому чи проклясти його у відповідь, вони просто впокорилися йому. Тут ми теж бачимо, що Джая і Віджая, коли четверо Кумар прокляли їх, не стали відповідати їм такими ж дошкульними словами, а смиренно змирилися з їхнім прокляттям. Саме так треба триматися з брахманами й вайшнавами. Іноді вчинок якогось брахмани може поставити нас у дуже прикре становище, але ми не повинні у відповідь мстити йому,    —    треба з усмішкою і лагідними словами постаратися вмилостивити його. До брахманів та вайшнавів треба ставитися, як до представників Нараяни на землі. Нині певні люди із вбогим запасом знань вигадали вислів дарідра-нараяна, закликаючи в кожному злидарі бачити представника Нараяни. Але у ведичних писаннях ми не знаходимо вказівки ставитися до злидарів, як до представників Нараяни. Звичайно, в цих віршах ішлося про беззахисних істот, але шастри дають цьому вислову дуже чітке визначення. Про бідних людей треба піклуватися, але за представників Нараяни треба визнавати брахманів, вшановуючи їх, як Господа. Тут, зокрема, зазначено, що обличчя людини, яка намагається вмилостивити брахману, повинно бути подібним до лотоса. Обличчя стає подібним до лотоса тоді, коли воно випромінює любов і лагідність. Яким повинно бути ставлення людини дуже добре ілюструє приклад із сином, який намагається заспокоїти розгніваного батька усміхом і лагідною мовою.

« Previous Next »