18

ПОЯСНЕННЯ: Вжиті в цьому вірші слова дгармасйа парамо ґухйа кажуть про те, що Господь є найпотаємнішою суттю всіх релігійних засад. Те саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті». Підводячи підсумок Своїм настановам Арджуні, Господь Крішна порадив йому: «Облиш усяку іншу релігійну діяльність і просто віддайся Мені». Це найпотаємніша суть релігійних засад. У «Бгаґаватам» аткож сказано, що людина, яка не розвинула свідомості Крішни, суворо виконуючи свої релігійні обов’язки, просто змарнувала час і що всі її зусилля, яких вона докладала, дотримуючись так званих релігійних засад, марні. Тут мудреці підтверджують, що найвища мета всіх релігійних засад    —    це Верховний Господь, а не півбоги. Є чимало нетямущих проповідників, які проголошують, що досягнути найвищої мети можна й поклоняючись півбогам, але авторитетні писання, як оце «Шрімад-Бгаґаватам» і «Бгаґавад-ґіта», цього не підтверджують. «Бгаґавад-ґіта» пояснює, що людина, яка поклоняється тому чи іншому півбогу, може досягнути планети цього півбога, але той, хто поклоняється Верховному Богові-Особі, може піднятися на Вайкунтгу. Деякі проповідники запевняють, що, хоч би що людина робила, врешті-решт вона досягне верховної обителі Бога-Особи, але це твердження не має під собою ніяких підстав. Господь вічний, Господній слуга вічний і Господня обитель також вічна. Всіх їх визначають словом санатана, «вічні». Тому результат відданого служіння не може бути так само минущим, як досягнення райських планет, що його дає поклоніння півбогам. Як мудреці підкерслюють тут, хоча Господь зі Своєї безпричинної милості каже, що Він поклоняється брахманам та вайшнавам, тільки Він Сам є справжнім об’єктом поклоніння не лише для брахманів та вайшнавів, але й для півбогів.