33
сӯта увча
іті каушравкгйтм
рутйа бгаґават-катгм
кшаттнанда пара лебге
мах-бгґавато двіджа
сӯта — Сута Ґосвамі; увча — сказав; іті — так; каушрава — від Майтреї (сина Кушару); кгйтм — сказане; рутйа — почувши; бгаґават-катгм — розповідь про Господа; кшатт — Відурою; нандам — блаженство; парам — трансцендентне; лебге — досягнуте; мах-бгґавата — великий відданий; двіджа — брахмано (Шаунако).
Шрі Сута Ґосвамі вів далі: Дорогий брахмано, почувши з достовірного джерела — від мудреця Каушарави [Майтреї] — розповідь про ігри Верховного Бога-Особи, Кшатта [Відура] відчував трансцендентне блаженство. Вислухавши цю оповідь, він був дуже задоволений.
ПОЯСНЕННЯ: Той, хто хоче відчути трансцендентне задовлення від переказу Господніх розваг, повинен слухати з достовірного джерела, як тут зазначено. Майтрея сам почув цю розповідь від істинного духовного вчителя, а Відура почув її від Майтреї. Авторитетом стає та людина, яка просто передає те, що почула від свого духовного вчителя, а той, хто не прийняв істинного духовного вчителя, не може бути авторитетом. Це ясно видно з даного вірша. Якщо людина хоче відчути трансцендентне задоволення, вона повинна знайти авторитетну особу. Також у «Бгаґаватам» сказано, що просто уважно і щиро слухаючи розповіді авторитетних осіб можна відчути солодкий смак Господніх розваг. Інакше відчути цей смак неможливо. Тому Санатана Ґосвамі попередив, що ми ніколи не повинні слухати описи Бога-Особи з вуст невідданого. Невідданих порівнюють до змій. Від зміїного доторку молоко стає отруйним, і так само описи Господніх розваг, хоча й чисті, як молоко, перетворюються в отруту, коли сходять із вуст змієподібних невідданих. Такі оповіді не лише не дають трансцендентної насолоди, але й, навпаки, можуть завдати великої шкоди. Господь Чайтан’я Махапрабгу застерігав нас не слухати описи Господніх розваг від майаваді, або послідовників школи імперсоналізму. Він ясно сказав: мйвді-бгшйа уніле хайа сарва на — хто слухає опис Господніх розваг в тлумаченні майаваді, а також їхні пояснення до «Бгаґавад-ґіти», «Шрімад-Бгаґаватам» чи інших ведичних писань, той приречений на загибель. Якщо хтось спілкується з імперсоналістами, він ніяк не може зрозуміти особистісний аспект Господа і Його трансцендентні розваги.
Сута Ґосвамі звертався до мудреців на чолі з Шаунакою, і тому в цьому вірші він називає їх двіджа, «двічінароджені». Всі мудреці, що зібралися в Наімішаран’ї слухати «Шрімад-Бгаґаватам» від Сути Ґосвамі, були брахмани, але здобути якості брахманів — це ще не кінець духовного розвитку. Просто стати двічінародженим — це ще не досконалість. Досконалості досягає той, хто слухає з авторитетного джерела описи Господніх розваг та діянь.