6
анакаір бгаґавал-локн
нлока пунар ґата
вімджйа нетре відура
прітйходдгава утсмайан
анакаі — поступово; бгаґават — Господь; локт — з обителі; нлокам — на планету людей; пуна ґата — повертаючись; вімджйа — витираючи; нетре — очі; відурам — Відурі; прітй — з любов’ю; ха — сказав; уддгава — Уддгава; утсмайан — згадуючи це все.
За якийсь час Уддгава, великий відданий, повернувся з Господньої обителі в світ людей і витер очі. Пригадуючи події минулого, він з любов’ю заговорив до Відури.
ПОЯСНЕННЯ: Повністю поринувши у трансцендентний екстаз любові до Бога, Уддгава цілковито забув про зовнішній світ. Чистий відданий завжди живе в обителі Верховного Господа, навіть коли ще перебуває в фізичному тілі, яке, здавалось би, належить до цього світу. Чистий відданий не живе на фізичному рівні — він занурений у трансцендентні думки про Всевишнього. Щоб відповісти Відурі, Уддгава спустився з Господньої обителі, Двараки, до матеріального світу людей. Навіть коли чистий відданий присутній на цій планеті смертних, він виконує тут трансцендентне любовне служіння Господу і не має ніяких матеріальних цілей. Істота може жити як на матеріальному рівні, так і в трансцендентній обителі Господа, залежно від стану своєї свідомості. Як жива істота переходить від одного стану буття до іншого, пояснено у «Чайтан’я-чарітамріті», в повчаннях Господа Шрі Чайтан’ї Шрілі Рупі Ґосвамі: «Живі істоти життя за життям блукають всесвітами, пожинаючи плоди своєї корисливої діяльності. Іноді хтось із них зустрічається з чистими відданими і дістає нагоду послужити Господу, відчувши завдяки їхньому товариству смак до відданого служіння. Цей смак являє собою сім’я відданого служіння. Якщо людині пощастило отримати це сім’я, їй треба посадити його в глибині свого серця. Як звичайне сім’я поливають водою, щоб воно пустило паросток, так само посіяне в серці відданого сім’я відданого служіння треба поливати водою слухання й оспівування святого імені та описів Господніх розваг. Живлячись такою вологою, ліана відданого служіння починає рости, а відданий її доглядає, наче садівник, постійно поливаючи її водою слухання й оспівування. Поступово ліана відданого служіння піднімається вище й вище, аж поки виходить за межі матеріального всесвіту і входить у духовне небо. Там вона росте ще вище і нарешті досягає планети Ґолока Вріндавана. Виконуючи віддане служіння Господу, тобто просто слухаючи про Нього й оспівуючи Його, відданий-садівник відчуває зв’язок із Господньої обителлю навіть тоді, коли перебуває в матеріальному світі. Так само, як звичайна ліана обвивається навколо сильнішої рослини, дерева, ліана відданого служіння, виплекана в серці відданого, обвивається навколо лотосових стіп Господа, знаходячи там надійний притулок. Коли ліана міцно обвилась навколо Господніх лотосових стіп, вона приносить плід. Скуштувавши цей плід любові, садівник, що плекав цю ліану, досягає мети свого життя». З поведінки Уддгави було видно, що він уже досягнув цього рівня. Він міг одночасно перебувати на найвищій планеті і залишатись у матеріальному світі.