7
уддгава увча
кша-дйумаі німлоче
ґірешв аджаґареа ха
кі ну на куала брӯй
ґата-рішу ґхешв ахам
уддгава увча — Шрі Уддгава сказав; кша-дйумаі — сонце-Крішна; німлоче — зайшло; ґірешу — кого проковтнула; аджаґареа — велика змія; ха — в минулому; кім — що; ну — ще; на — наші; куалам — справи; брӯйм — можу сказати; ґата — пішов геть; рішу ґхешу — в домі; ахам — я.
Шрі Уддгава сказав: Дорогий Відуро, зайшло сонце світу, Господь Крішна, і наш дім проковтнула велетенська змія часу. Що тобі сказати про наші справи?
ПОЯСНЕННЯ: Захід сонця-Крішни пояснює в своєму коментарі Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура. Дізнавшись про загибель династії Яду і його власної родини, роду Куру, Відура був дуже засмучений. Уддгава розумів почуття Відури і хотів насамперед розділити його горе, сказавши, що після заходу сонця темрява огортає весь світ. Коли темрява смутку огорнула весь світ, ні Відура, ні Уддгава, ні хто інший не міг бути щасливим. Уддгава відчував таку саму журбу, як і Відура, і про їхній гаразд більше нічого було додати.
Порівняння Крішни до сонця дуже вдале. Коли сонце заходить, сама собою западає темрява. Але ця темрява, яка огортає людей, на саме сонце ніяк не впливає, ні під час його сходу, ні під час заходу. Господь Крішна з’являється і зникає так само, як з’являється і зникає сонце. Він з’являється і зникає в незліченних усесвітах. Всесвіт, в якому Він присутній, наповнює трансцендентне світло, а всесвіт, який Він залишає, огортає темрява. Однак самі Його ігри тривають вічно. Господь завжди присутній у тому чи іншому всесвіті, так само як сонце завжди присутнє, якщо не над східною півкулею, то над західною. Сонце завжди світить або над Індією, або над Америкою, але коли сонце світить над Індією, в Америці западає темрява, а коли воно світить над Америкою, півкуля з Індією перебуває в темряві.
Сонце сходить вранці, поступово доходить до зеніту, а тоді заходить в одній півкулі, одночасно сходячи в іншій. Так само, коли в одному всесвіті Господь Крішна зникає, в цей час у іншому всесвіті Його ігри саме починаються. Щойно якась Його розвага завершується тут, вона проявляється після того в якомусь іншому всесвіті. Таким чином Його ніт’я-ліла, вічні розваги, тривають безперервно. Як сонце сходить тільки один раз у двадцять чотири години, так і розваги Господа Крішни в одному всесвіті проходять один раз у день Брахми, що, за свідченням «Бгаґавад-ґіти», триває 4 300 000 000 сонячних років. Але там, де з’являється Господь, одна за одною проходять усі Його розваги, як їх змальовують явлені писання.
Після заходу сонця змії набирають сили, злодії сміливішають, привиди беруться до дії, лотоси змикають свої пелюстки, а птахи чакравакі жалібно квилять. Так само, після відходу Господа Крішни безбожники радіють, а віддані журяться.